Крилатий вислів "О свята простота"                       1. Велелюдна тісна площа  середньовічного міста, стовп із прив'язаною до до нього людиною, вогнище, дим, крики і стогін жертв. Джордано Бруно, Ян Гус, Жанна д'Арк... Страшною примарою висить над середньовічною Європою інквізиція.

Звідки її витоки? Виявляється, ще у IV ст. Августин Аврелій ("святий Августин", "блаженний Августин") "обгрунтував" необхідність застосовувати до інакомислячих і віровідступників силу аж до фізичного знищення. Отак "лагідний", "добрий" бог через своїх "теоретиків" дозволив смертну кару для відступників від віри.

    

10. Крилатим став також вислів  битися з вітряками. Він вживається у значенні "безрезультатно боротися з уявними перешкодами", займатися явно безнадійною справою: "Вивчаючи суму поглядів художника, приймаючи або відкидаючи його концепції, критик не повинен накидати йому свої, бо то, напевно, буде боротьба з вітряками" (Із газети).

   І закінчимо розмову про Дон-Кіхота словами, які сказав про нього його зброєносець Санчо Панса: "Він не безумний... він дерзновенний". А людство завжди цінувало дерзання. 

9. "Славний рицар Дон-Кіхот" просту селянську дівчину Альдонсу назвав "дамою свого серця", а оскільки в мандрівного рицаря дама серця мала бути високого роду, то він їй привласнив титул незрівнянна Дульсінея Тобоська. Цей "титул" теж став крилатим. Так іронічно називають предмет чийогось поклоніння, обожнювану жінку: 

                                                                                    " - Але хіба не може бути схожості внутрішньої, - не здавався він. - Скажімо, яко захисника слабкої половини...                                      - Тепер такі захисники, - махнула вона рукою. - Тікають поперед дульсіней..." (Ю. Мушкетик).

  

8. Вірний зброєносець Дон-Кіхота, хитрий і практичний, трохи скупий, а трохи жадібний селянин Санчо Панса, - протилежність його в усьому: у характері, поведінці, зовнішності (товстун). Навіть худющий Росінант - кінь Дон-Кіхота і кругленький осел у Сончо Панса - теж протиставлення. 

                                                        Коли хочуть протиставити непрактичність і практичність, фантазію і реальність, політ і приземленість, навіть худорлявість і опасистість, тоді кажуть: "Це Дон-Кіхот і Санчо Панса". 

 

7. Ви, мабуть, бачили, як зображується Дон-Кіхот? На худій, високій коняці (це славнозвісний Росінант, про якого ведеться окрема розмова в книжці) сидить худий, як тріска, довгоногий, довгорукий і якийсь химерний чоловік із довжелезним списом і тазиком-щитом. Це зображення з книжки в книжку, а з книжок - на сцену, на екран, на плакати, реклами, сувеніри...

Тому Дон-Кіхот - це ще й "крилата" зовнішність: "Найбадьоріше почував себе Духнович. Дарма, що він, як і Степура, ще накульгував, але й тут він не міг відмовити собі в задоволенні покепкувати своїм досить таки невояцьким виглядом.  - Дон-Кіхоти без Росінантів, рицарі сумного образу в общипаних обмотках, - пожартував він по дорозі до вокзалу" (О. Гончар).

 

6. Схвалення: "Якось Курчатов читав для студентів-фізиків лекцію про маловідому тоді ще реакцію поділу ядер урану. Закінчуючи лекцію, він сказав: "Науці завжди були потрібні Дон-Кіхоти. Справа не у вітряних млинах, а саме в Дон-Кіхотах. Істина ця - з   бородою, але ця борода лише приховує молодість духу" (В. Яворівський). 

5. Тому й популярне в наш час використання крилатих слів Дон-Кіхот, лицар печального образу в ситуаціях комічних і серйозних, зі співчуттям і з осудом.                                                     Осуд: "Ви - Дон-Кіхот, голубчику, Ламанчський! Так, так, не ображайтесь. Я бачу. Давно. Але на романтичній кобилі на танк не кинешся. Вік не той за порогом. Ваш попередник дістав по носі крилами вітряка. На вас чекає королівський ромштекс із власної гордині, приправлений моїм співчуттям" (О. Гижа).