2. А тепер подивіться уважно на те, у якому порядку стоять у заголовку ці слова. Подивилися? Вони стоять саме в такому порядку, у якому з'явилися одне за одним у нашій мові.                                                     Слово друг дуже давнє. Воно є в мовах усіх слов'ян. Сліди його є і в інших, неслов'янських мовах, а корінь губиться в темряві віків. Від нього утворене було і старовинне слово дружина, яке означало в стародавній Русі збройний загін князя, який разом з ним і воював, і правив князівством.                                                                                     Сьогодні дружиною ми називаємо групу людей, загін, об'єднаний певною метою: піонерська дружина, дружина по охороні порядку.                                                                                   

 Дружиною по-українськи звуть ще одружених жінок їхні чоловіки. Раніше так називали і жінки своїх чоловіків. Тепер це слово в такому значенні вживається рідко. Ось воно у вірші Тараса Шевченка:                                                                                         Коли б мені крила, крила соколині,                                                                                                            Полетіла б я за милим, за дружиною.