8. Вислів манна небесна вживається в значенні несподівані життєві блага; чекати, як манни небесної - чекати чогось пасивно, бездіяльно, як чуда; живитися манною небесною - існувати надголодь. Наприклад: "Того дня, коли я побачив отой перший поїзд Червого Хреста, - він укарбувався мені в пам'ять як світле видіння, як чудо, яке зійшло з неба з манною небесною, - того дня я впав не при пам'яті й не зводився півтора місяця: висипний тиф поклав і мене" (Ю. Смолич).

   

7. Легенда приписує Мойсеєві дивовижні, прямо-таки казкові дії: він добуває воду зі скелі, примушує розступитися море, дістає десятиліттями в пустелі їжу для досить великої громади людей. Їжа - це ота славнозвісна манна небесна, що начебто падала кожного ранку з неба протягом сорока років, поки втікачі йшли в землю обітовану.

Здогадуються, що в легенді мова йде про їстівний лишайник, який росте в пустелі (Lecanora, староєврейська назва - ман), плоди його - дрібні білі кульки, схожі на крупу, споживалися місцевим населенням. А все інше, звичайно, - казка. 

6. У сучасній мові ім'я цього біблійного пророка вживається у значенні чудодій-визволитель, часто з іронічним відтінком: "На щастя, де не взявся міліціонер у білих нарукавниках, махнув паличкою - і натовп розступився вмить,

мов біблейське Червоне море перед рукою Мойсея. Вузеньким проходом між натовпом ми й пішли до готелю, мов оті неймовірні іудеї з Мойсеєм по дну моря" (П. Козланюк). Тут автор використав для порівняння цілий епізод. 

5. Вивів іудеїв з полону, за легендою, пророк Мойсей, якому бог начебто пообіцяв спрямувати їх усіх в обітовану (обіцяну) землю, яка тече молоком і медом тобто багату й щедру.                                   До образу Мойсея зверталися митці різних часів. Так, Мікеланджело Буонарроті створив його статую (1516),

французький худождник Нікола Пуссен написав картину "Мойсей, що висікає воду зі скелі" (1648), є й інші роботи скульпторів і художників на цю тему. І. Франко написав за мотивами цієї легенди революційного змісту поему "Мойсей" (1905).

4. Цікаво пояснює появу цих двох висловів сучасний учений Ф. Бошке: "Виверження вулкана Санторін відбулось, мабуть, приблизно в 1400 р. до н. е., пов'язаний з ним землетрус і морські бурі знищили культуру на острові Крит. Хмари пилу закрили сонце, від чого в Єгипті на три дні наступила "тьма єгипетська" ("Неопознанное", 1980).

Про кари єгипетські він пише так: "...люди скупчувались неймовірно у своїх халупах по боках немощених вулиць. Величезні сім'ї жили разом зі своїми слугами, а водночас і з усіма видами "кар єгипетських": вошами, мишами, блохами, комарами, мухами та іншими паразитами різного роду, зміями...".  

3. Щоб підкреслити темряву, кажуть тьма єгипетська або тьма кромішна (буквально - зовнішня пітьма: старослов'янською мовою кромъ - зовні). Як правило, уживаються ці вислови або в іронічно-жартівливому контексті, або ж у піднесеному чи експресивно-напруженому, як-от: "...люди, наче збезумівши, мчать і мчать кудись крізь зливи й тумани, охоплені шалом гонитви, женуть на скажених швидкостях, маючи, здається, одну лиш жагу - мчати, летіти, переганяти інших, хай навіть у непрогляднім тумані, у кромішній, згубній пітьмі!" (О. Гончар).

Тут крилатий вислів звучить явним перебільшенням і підкреслює крайнє збудження оповідача. А от в одному з листів Лесі Українки він ужитий жартівливо: "Такий туманний час тепер для Ялти не вигодний, бо якраз оце згорів газовий завод і світла на вулицях нема, а як  скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська".  

2. За легендою, фараон відмовився звільнити іудеїв з полону - і бог наслав на Єгипет десять кар: перетворив воду у кров, наслав жаб, комах, моровицю та ін. Тьма єгипетська - одна з цих кар (три дні і три ночі в Єгипті була начебто страшна темрява). Вислів кари єгипетські вживається, звичайно, для опису великих нещасть: "...поля не засіяні, мільйони голодного люду, голодний, чорний. плямистий тиф і всі єгипетські кари мучать країну" (І. Франко).