Урок 23. Твір-опис (2). Отже, описи бувають у науковому та художньому стилях. 
    Пропоную порівняти опис тварини в науковому і в художньому стилях.

1. Дінго являє собою собаку середньої величини. У нього струнке тіло, сильні прямі ноги, пропрційна голова із стоячими вухами, не дуже довгий, пухнастий хвіст. Волосяний покрив густий, але не довгий, досить м'який. Типове забарвлення - руде, з білими кінцями лап і хвоста. Однак іноді зустрічаються майже чорного кольору, сірі, білі. ("Життя тварин")

2. Собака був не з дворняг-доходяг, що тиняються без прив'язі будь-де, харчуються чим трапиться, можуть пристати до кожного, хто на мить приголубить, кине кусінь хліба, покличе за собою. Незважаючи на майже повну безпорадність, на безпомічність, що викликала живе співчутя, собака, однак, зберігав те характерне благородство, яке виказувало в ньому породу. Чи не гончак? Він мав чорно-рябі круп і плечі, чорні плями покривали спину: біліли ноги й запале черево, череп довгастий і широкий, вуха розкішні, трикутної форми. Якого кольору очі? Та либонь, карі. Хвіст - неначе холодна зброя тих часів, коли воювали на конях і ходили в січі з найрізноманітнішими шаблями. Під еластичною шкірою, покритою короткою шерстю, проступали міцні м'язи. (Є.Гуцало)

 

- Зверніть увагу на ознаки, які відрізняють художній і науковий описи.
         Науковий:                      Художній:
1. Описується вид тварин,                 1. Об'єктом опису є конкретна тварина.
    що мають спільні ознаки.                2. Автор описує собаку із захопленням,
2. Опис не виражає позиції                     виражає цим  своє ставлення до нього.
    автора.                                                3. Використано художні засоби: епітет
3. Образні вислови                                   (вуха розкішні), порівняння (хвіст
     відсутні.                                                  неначе холодна зброя) тощо.
                                                                   

     Урок 22. Твір-опис (1)
   

  Нагадаю, що твір-опис - це зв'язне висловлення, яке зображує предмет, явище, особу, розкриваючи їх основні ознаки. Велике значення для складання описів має вміння спостерігати. Об'єктом спостережень і описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. Як відомо, опис зовнішності людини називається портретом, опис природи - пейзажем, а опис внутрішньої частини приміщення - інтер'єром.

   На початку твору-опису автор передає загальне враження від предмета чи явища, далі називає їх ознаки, деталі. На що слід звернути увагу при доборі матеріалу до твору-опису? Як правило, це колір, розмір, смак, форма, запах, призначення, місцезнаходження. Залежно від того, що описується, не всі ознаки треба називати, та й порядок їх розміщення може бути іншим.

  Твори-описи можуть бути виконані в науковому або художньому стилі. Науковий опис передає точно, послідовно, вичерпно ознаки якогось предмета чи явища, не виражаючи при цьому позиції автора. А в художньому описі кожен змальовує предмет дещо по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Можна не називати всіх ознак об'єкта. Наше завдання - дати яскраве уявлення про предмет, передати через опис предмета своє враження про нього, свою оцінку його.   

Урок 21. Приклад опису та розповіді в одному уривку.

   До вашої уваги уривок з тексту, у якому автор (Євген Гуцало, оповідання "Концентричні кола осені") вдається до опису й до розповіді:
                       Горобина...
    Ще недавно кущ горобини зеленів різьбленим листям, із-поміж якого зоріли кетяги червоних ягід. За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло. І на безмежному гіллі неправдоподібно яскраво спалахнуло безліч кетягів.                                                    

     Кожна ягідка  горіла твердим кораловим світлом, воно було рівне й туге, не обертаючись на полум'я, і тільки хіба що язички-зайчики віддзеркалювались, коли від їхньої шкірки відбивалось сонячне проміння. Горобина, прикрашена цими барвистими природними гірляндами, прибрала святкового вигляду. Вона, як  жива істота, усміхалась, причому усміхалась нестримно й тоді, коли хмари затягли небо й додолу починав сіяти дощик.  
   Проходячи мимо горобини, що стояла поміж вільх і беріз, у захистку їхнього рясного віття, не можна було втриматись від того, щоб не поглянути на її радісну поставу, що виражала щру-щирісіньку втіху... І вже потім (їхав чи йшов кудись, зустрічався з кимось чи працював) мимоволі згадувалось дерево горобини у веселому й несподіваному зоряному багатстві його.
   А то, проходячи мимо, очам своїм не повірив: кругла крона горобини геть-чисто вся обснована тілами великих пташок. Цілісінька зграя налетіла і, почіплявшись пазурами та пообвисавши хвостами донизу, дружно скльовує достиглі ягоди. Каштаново-бурі спинки, наголовах темні стрижені плями. Горлечка жовтувато-білі, середина грудей біліє. як сніжок, і черевцята в них білі, мають слабенький відтінок жовтизни. І дзьобики жовтаві, кінчики їхні бурого кольору. Лапки видніютьсмя світло-бурі.

  Ціла зграя дроздів-чикотнів, чи то - ще так називають їх - горобинників.                   Поки я йшов по стежці, дрозди-чикотні з діловим азартом дзьобали ягоди. Під їхніми важкуватими тілами гілля погойдувалось на всі боки, і пташина зграя начебто ходила ходором, то опускаючись донизу, то підлітаючи догори... Та варто було мені зупинитись здивовано, як чикотні вмить перестали здьобати свої гіркуваті ласощі, не без страху подивились на мене, а потім дружно зірвалися, залопотівши крильми, і полетіли геть...

    Хоча в снові наведеного уривка лежить розповідь, та в цьому  випадку автор не може обійтись без описів, інакше  розповідь була б збідненою. Зверніть увагу, як письменник, наче художник фарбами, малює словесними засобами красу куща горобини та ягід, описує дроздів-чикотнів. Читаючи, переживаєш радість зустрічі  з природою, бачиш світ таким же чарівним, яким побачив його автор...
    Кожній людині треба прагнути до того, щоб уміти висловити словом свої думки, почуття, враження.      

Урок 20. Учимось описувати, розповідати, доводити

      На попередніх уроках ішлося про основні моменти в роботі над шкільним твором як одним із видів зв'язних висловлень. Та семе слово "твір" ще не говорить про тип висловлювання.
   Про одне й те саме можна розповісти в часовій послідовності (і це буде розповідь), описати його ознаки, основні риси (вийде опис) або розкрити причини даного явища, його значення (матимемо роздум). 

      Скажімо, про книгу можемо розповісти, який шлях вона проходить від паперової фабрики до книгарні чи бібліотеки. Можна описати, з чого складається книжка або як виглядає ваша улюблена книга. У творі-роздумі писатимемо про значення книги як скарбниці вселюдської мудрості. 
 

   Отже, різні життєві ситуації вимагають від нас уміння будувати свої висловлювання у формі опису, розповіді чи роздуму.
    У творах письменників ці три типи мовлення тісно пов'язані між собою, переплітаючись і творячи єдину картину життя.

       Урок 19. Твір. Композиція. Основна частина, закінчення

    Після вступу у творі переходимо до основної частини, у якій і розкривається тема твору. Ця частина значно більша, ніж вступ і закінчення за обсягом. Вона включає в себе кілька менших частин (відповідно до пунктів плану, як правило, вони пишуться з абзаца).
    Закінчення - останній компонент висловлювання. Цю частину називають ще висновками, тому що в ній підводяться підлсумки висловленого, робляться висновки, наголошується на основній думці.

    Далі зупинюсь на особливостях основної і заключної частин залежно від типу твору. Додам дише, що хоч твір здебільшого має трьохчастинну структуру, він повинен бути цілісним як за формою, так і за змістом, а не "склеєним" зі вступу, основної частини й закінчення. Важливу роль тут відіграють "місточки" - переходи від однієї частини до іншої.

    Урок 18. Твір. Композиція (побудова). Як почати вступ

    Як правило, план відображає трьохчастинну побудову твору: вступ, основна частина, закінчення (висновки). Ці частини у творі починаюься з абзаців. Чи обов'язкова саме така побудова твору? Не завжди. Але, узявши для прикладу кілька текстів, переконаємося, що переважна більшість їх будується саме так.
   Отже, про композиційне оформлення твору. Слово "композиція" вже відоме всім у значенні "побудова твору".
   Чи не найбільше труднощів виникає з початком твору: яким має бути вступ.

   У вступі можна сказати, чому ви обрали саме цю тему, повідомити, про що буде йти мова. На початку твору часто формулюється головна думка (хоч і не обов'язково) для того, щоб в основній частині довести, обґрунтувати її. 
   Вступ - це своєрідна передмова. Про що писати у вступі, залежить і від жанру твору. Так, на початку розповіді, як правило, повідомляється по час і місце дії. Наприклад, твір "Захоплююча подорож" учениця розпочала так: "Погожого літнього ранку вирушила я із моїми батьками в подорож на теплоході вниз по Дніпру."
   У вступі до твору-опису часто передається загальне враження від предмета, підкреслюється, з якої позиції він буде описуватись, з якою метою; у науковому описі вказується на призначення предмета. Наприклад, твір "Коли починається осінь" розпочато словами: "Початок осені завжди чарівний."

Опис місцевості на тему "Моє рідне місто" учень розпочав так: "Що таке Батьківщина? Це наша велика неозора країна. Але Батьківщина - це і місто, село, де ти народився і виріс. Для кожної людини цей куточок найрідніший у світі. Так і для мене найдорожчим є моє рідне місто Охтирка."

 
 Твори-роздуми у вступній частині містять питання, котре потребує відповіді; тут наводяться різні думки, визначається, що саме із даної проблеми автор буде висвітлювати. Наприклад, твір-роздум "Як я уявляю собі щастя" учениця почала таким вступом: "У чому щастя людини? Приходить воно само чи за нього треба боротися? Чи може почувати себе по-справжньому щасливою людина, коли вона байдужа до інших людей? Ці питання все частіше хвилюють мене, змушують замислюватись."

    Урок 17. Твір. Складання плану

 

           Часто учні намагаються уникнути цієї роботи. Робота над планом справді нелегка, але необхідна. Інакше висловлення не буде послідовним, цілісним. Складання плану допомагає організувати свою увагу, попередньо заглибитись у тему, вибрати із своїх знань, робочих матеріалів найголовніше. 
     Найперша вимога до твору - відповідність викладу темі - стосуєься і плану: він повинен відповідати темі, не виходити за її межі, передбачати логічну послідовність. Адже як заплануєш, так і напишеш.
    План також повинен відображати, як буде розкриватися в м айбутньому творі основна думка. Порівняймо два варіанти плану до твору-опису "Наша школа":
                I-в                                   II-в
1. Загальний вигляд школи.             1. Легка світла споруда.
2. Розташування кабінетів.              2. Зручне розташування кабінетів і залів.
3. Оформлення коридорів.               3. Вдале оформлення коридорів.
   У I варіанті плану учень передав тільки послідовність викладу, з плану не проступає, яку основну думку хоче утвердити автор. Цей недолік плану може позначитись і на творі. Із II ж варіанту видно, яку школу буде описувати учень, як він до неї ставиться. Уже з плану чітко видно головну думку висловлення.
     План може бути простий і складний. Підпункти складного плану мають відповідати тезі основного пункту, до якого вони входять, - розкривати його зміст. Наприклад:
  3. Вдале оформлення коридорів:
            а) привітний зимовий сад у вестибюлі;
            б) ігрові кутки для молодших школярів;
            в) цікаві шкільні стіннівки.
     Складання плану висловлювання - робота творча. Його не треба сприймати як раз і назавжди дану схему. У процесі роботи план можна змінювати: доповнити новими пунктами, зняти зайве.