7. Ось як розповідають історію олівця. У давнину писали на пергаменті - добре обробленій телячій шкурі - тонкій, білій, приємній на дотик. Це був досить дорогий "папір", тому писати на ньому було справою дуже відповідальною. Щоб рядки виходили рівними й красивими, олов'яними кружечками проводили на пергаменті лінії, а вже потім по них рівненько й акуратно писали. Згодом з'явилися олов'яні палички у дерев'яній оправі - щоб не бруднити руки. В Італії серединки олівців робили зі сплаву двох частин олова та однієї частини цинку.