11.   Дикий родич шпинату й досі живе в Середній Азії, Ірані та Закавказзі. Батьківщиною культурного була Персія, а вже араби перейняли в персів "моду" вирощувати шпинат і вживати його в їжу.

Десь між XIII і XIV ст. шпинат завезли до Іспанії, а вже звідти шпинат - як їстівна рослина, а не бур'ян - помандрував у різні європейські країни. 

    З Німеччини він потрапив до нас. Слово шпинат - це досить пізнє запозичення з німецької мови (Spinat), а німці взяли його з середньовічної латини (spinaceus). Уважається, що в основі цього латинського слова лежить якесь перське.