Агава довго готується до своєї урочистої  події - цвітіння. Квітконіжка набирає силу 2-3 місяці й сягає від трьох до дванадцяти метрів! Потім на ній упродовж кількох  місяців розкриваються жовтуваті квіти з довгими тичинками. 

      Суцвіття нагадує невеличку мітлу, у ньому буває до 17 тисяч квіток. Розкриваються вони лише вночі, тому першими ласують їхнім солодким нектаром кажани. 
    Після цвітіння агава гине, залишаючи після себе маленькі цибулинки, які вкорінюються й перетворюються в дорослі агави...

      На жаль, агава, що росте в нас на підвіконні, ніколи не досягне своїх природних розмірів, тому й не будемо сподіватися виготовити з неї мило чи приготувати вечерю. Як і побачити квітку агави, бо цвіте вона тільки тоді, коли має вдосталь сонця, спеки, простору. Шкода, бо цвіте агава дуже гарно. Це буває лише раз в її житті: у віці 5-15 років, а в деяких видів - у 50 і навіть 100 років!

 

   Світової слави агава здобула завдяки волокну, яке є в її листках. Воно дуже міцне. З нього роблять мотуззя, канати, риболовецькі сіті, ласо, які мають високий попит у світі, тому в Мексиці є величезні плантації агави.

                Вітання зі святом! Давайте жити дружно!

 
Археологічні дослідження свідчать, що як їжа та джерело волокна агава використовується вже понад 9000 років! Неймовірно! Мексиканці люблять їсти запечене листя агави, свіжим листям годують худобу, а висушеним вкривають селянські хати. Колючки використовують як цвяхи, голки та булавки, а коріння - як лікувальний засіб при укусах комах та змій. Із соку агави виготовляють з десяток різних напоїв. Ще індіанці вміють робити з агави борошно, мило, цукор та інше.

 

 
 

А от для мексиканців агава - це національний символ. Такий, як для нас, українців, калина. Мексиканські індіанці називають її "деревом чудес". Звичайно, у спекотних степах Південної Америки агави мають набагато більші розміри, їх довжелезні міцні соковиті листки утворюють розетку, діаметр якої  іноді сягає 4-5 метрів. В одному пучку зазвичай буває від 20 до 50 листків, на кінці кожного - гострий шпичак.

    Розкажу вам про дерево чудес. Так називають агаву!

Ми знаємо її як невелику кімнатну рослину із зібраними в розетку  м'ясистими соковитими листками, зовні схожими на листки алое. Хтось любить оригінальну зовнішність агави, хтось цінує її за невибагливість, адже ця рослина не потребує особливого догляду...