11. Виступаючи на III Всеросійському з'їзді Російської Комуністичної Спілки Молоді 2 жовтня 1920 року з історичною промовою "Завдання спілок молоді", володимир Ілліч Ленін, як відомо, поставив перед молодим поколінням завдання вчитися комунізму. В. І. Ленін зазначав: "Без ясного розуміння того, що тільки точним знанням культури, створені всім розвитком людства, тільки переробленням її можна будувати пролетарську культуру, - без такого розуміння нам цього завдання не розв'язати. Пролетарська культура не є культура, що вискочила невідомо звідки, не є вигадка людей, які називають себе спеціалістами по пролетарській культурі. Це все цілковита нісенітниця.

Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства, поміщицького суспільства, чиновницького суспільства. На місце старої учоби, старої зубрячки, старої муштри ми повинні поставити вміння взяти собі всю суму людських знань". 

10. У всіх європейських мовах найбільше запозичень з грецької та латинської. Чому саме так? Бо Стродавня Греція і Стародавній Рим були найдавнішими та найрозвиненішими з відомих нам осередків європейської цивілізації. Говорячи про давньогрецьке мистецтво, арсеналом і ґрунтом якого була грецька міфологія, Карл Маркс зазначав, що вони досі ще дають нам художню насолоду і в певному розумінні є нормою і недосяжним зразком. "І чому дитинство людського суспільства там, де воно розвинулося найперспективніше, - пише Маркс, - не повинно мати для нас вічної принадності, як ступінь, що ніколи не повторюється? Бувають невиховані діти і по-старечому розумні діти. Багато зі стародавніх народів належить до цієї категорії. Нормальними дітьми були греки". 

9. Зближують із дієсловом мазати не закфіксовану в словниках назву мазелін, що її дехто вживає замість вазелін. Справді, етимологія цього слова досить складна: воно прийшло до нас із французької мови, а утворилося від німецького слова "вода" і грецького - "маслинова олія".                                                                                Отже, щоб правильно вживати слово, треба не тільки добре усвідомлювати, що воно означає, а й знати його походження. Тому кожна культурна людина, почувши або прочитавши незнайоме слово, не полінується заглянути в словник, де додаються його тлумачення й етимологія, тобто походження.    

8. Барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску (з грецького баро - тиск) - стає буриметром, бо може показувати бурю. 

7. Вентилятор, що походить від латинського дієслова ventilo і буквально означає "дму", перетворюється на вертилятор - від вертіти. 

6. Слово колька (від колоти) вживають нерідко замість латинського коліка - різкий біль у шлунку, у кишечнику. 

5. Часом слово, що виникло в такий спосіб, стає другою, народною назвою. Так французьке з походження слово коклюш, що означає дитячу хворобу, при якій буває сильний кашель, перетворилося на кашлюк. І це слово вважається другою назвою хвороби, фіксованої словниками.