9. Тільки-но ми почнемо уважніше придивлятися до усіх цих звичних предметів, як давні знайомці стають дивними незнайомцями. Он лежить крейда - тиха, біла, непомітна. А вона не зовсім крейда, вона - крета, а ще точніше - глина з острова Крит. Давним-давно римляни вивозили цю білу глину з острова Крит для своїх будівель, називаючи її при цьому крета, тобто "кретянка","жителька Крети" - острова Крит, по-нашому. 

    Пізніше таку ж глину знайшли в себе германці. Назву для цієї глини вони взяли в римлян, трохи переробивши її. Спершу це була кріда, креда, а згодом - крайде. Від германців слово примандрувало до нас.