13. Навіщо ж нам знати ці вислови, їх походження?         Щоб відповісти на це питання, уявімо собі, що ви читаєте такі слова в М. Коцюбинського: "Дурна Мишка... скакала йому на ногу й умастила землею штани. Але що там штани? Йому навіть приємно було уявити себе убогим, забутим, стертим великим процесом. " Він мученик і добровільно несе свій хрест. Чув, що тіло приємно парує, дихання чисте й легке, а жаль до себе збуджує апетит". Щоб відчути повною мірою, скільки в цих рядках нищівної іронії, сарказму, треба пригадати хоча б одну з багатьох картин на цей біблійний сюжет, де звичайно зображується змучена, виснажена, облита потом людська істота, яка несе на собі важкий хрест - знаряддя власної страти. І раптом випещений, самозакоханий, вередливий пан Малина теж "несе свій хрест"!