![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5l8XAjCwAnL8fDNSG3-D3YLA4gmH0vDuT-JstH9Udjw00xNjXEoYMUczK3T_7OaR1ASIb4z5ujHz7zACm5Pj4vsbU0sozJ9KLDv7loFmASl7wmXFj0I2Pu4SwmSViuvJ1WiasxPmyZNc/s200/c0ca46.jpg)
34. Часом на городі ростуть поряд дві сестри, з яких одна - панночка (редиска), а друга - селяночка (редька).
Редиска відома з дуже давніх часів: ще три тисячі років тому її вирощували в Китаї, з давніх-давен уживали в їжу народи Японії, Єгипту, Греції.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhjngXfomWptuyAK7eaCZ6CPH3Pth0vgSRtdnzUFcu6H6ieMn11YXu9-F6t-XzACC15dopKBBt3wc21Lxiiyr7n9WE5oKo_w8_HBTfianuVlIDqhXsNOtxqH5HUexdGv2ooiQdXibXlrHs/s200/rediska.jpg)
Батьківщиною редиски вважають Середню Азію. Наша сучасна назва походить від латинського слова радікс - "корінь", проте прийшла вона спочатку у французьку мову, а вже потім, аж у XVIII ст., її (і редиску і назву у формі редис) привезли до нас французькі кухарі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий