![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhXtGnw_QTB8y8vCFdFoLRbse3xDP6Hzag3HPIrJn8qN-o_-Ru5lz89N5u1oDVL3eZkCZk_eNhYxBfRnj4C5OBZj75WqOdHFO_uSqL43Y8dRDpv9v4gwe_EU3xX9E7wTv2HQqA_B6Kvrhg/s200/03.jpg)
28. Англійський дослідник Давид Лівінгстон, який пройшов по Африці 50 тисяч кілометрів, першим з європейців познайомився з кавунами, зокрема з кавунами-мандрівниками, які відриваються від стебла, котяться по пустелі й, розколюючись, розсіваються.
Щоб з маленького, блідого й ледь-ледь солодкого кавуна Калахарі зробити наш сучасний красень кавун, треба було докладати багато зусиль протягом кількох століть.
Кажуть, що найкращим і найнаочнішим доказом цього може бути картина фламандського художника XVII століття Снайдерса "Фруктова лавка", на якій серед інших фруктів є й кавун. У цього "вітринного", а значить найкращого, кавуна бліда м'якіть, величезні гнізда насіння.
Апетиту такий кавун не викликає аж ніяк, порівняно з нашим він безнадійно програє...
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjlyS2QX3FEbvN_kN18_bF2h1Kx3kWJ0RgX7n-08LWd_Zr-QL240ipoZm2K_Rl5JbqZGCc4gJuoS1JiAu8NktWlMbEA5F4_4WCpKwN_uj6zCnTb19mKDKqkPrld3y34UiU4Am-DcVzYsMc/s200/xrzh7j-mb2w4jyds5ni5wolc5ivchgpju2kla6p.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий