2.  Одна з найбагатших рослинних зелених аптек (про цю якість її ми згадуємо найрідше) - пахуча кучерява зелена петрушечка, така приємна і в салаті, і в супі, - містить у собі вітаміну С у п'ять разів більше, ніж яблука. Лікувальні й кулінарні властивості петрушки відомі людям здавна. За це її поважали, навіть легенди про неї складали. Так, у єгипетській легенді розповідається, що петрушка виросла з пролитої на землю крові божества таємниці й мовчання - Горуса. У єгиптян рослина вважалася провісницею горя.

 ПРИПРАВИ на нашому столі                                                                  1.    ... Звари мені судака,                                                                                Щоб і юшка була,                                                                                    І юшечка, і петрушечка...                                                                                          Народна пісня                                                                                   

                 Не будемо повторювати того, що вже говорилося про найважливіші приправи - про сіль, перець (сюди ж можна віднести і цукор, який теж надає стравам певного смаку). Аж дивно робиться, коли згадати, що Колумб, зрештою вирушив у подорож до Індії за перцем, корицею, шафраном - за індійськими приправами, що наші чумаки по кілька місяців перебували в дорозі, пеклися на сонці, мокли під дощами, голодували, хворіли, а часто й помирали - і все це заради солі, яку вони возили з Криму. Виходить, не така вже й другорядна річ  - приправа.

          

30.  Запозиченою є назва такого досить популярного напою, як ситро. Свій лимонний напій французи назвали citronnade - сітронад, що пов'язане з сітрон - "лимон". Перша частина цього слова - ситро - проникла до нас: у російську, а потім і в українську мову. Друга його половина над в англійській мові США перетворилась на ейд (ade) з тим же значенням - "фруктовий напій".

29.  А от тістечко з назвою наполеон і своє ім'я і своє походження пов'язує не з Францією, як можна було б сподіватись, а з Росією.         У 1912 році відзначався столітній ювілей Вітчизняної війни 1812 року. Одна з кондитерських фірм того часу випустила у продаж листкові тістечка трикутної форми - вони нагадували капелюх Наполеона.

 

28. Переважно запозиченими назвами іменуються у нас і різні сорти тістечок. Так, із французької мови ми запозичили слово бісквіт, яке корениться в латинському біс коктус - "двічі печений, смажений". Такі вишукані страви королівського двору у Франції коштували, як відомо, державі величезних грошей.   

                           Німці в XVII ст. використали принцип називання - "двічі печений" - у слові цвібак: вони так назвали сухарі. Двопеком називали  сухарі в Югославії -  як бачимо, і слово двопек  утворене за тим самим зразком. 

 

27. Слово ескімс справляє враження штучного, спеціально утвореного для назви морозива.  Але це слово справжнє, а от слово ескімоси - штучне.                                                                             

Давайте розберемося. У мові американських індіанців, які звуть себе ітельмени, є слово ескімансік. Воно означає "люди, які їдять сире м'ясо". Словом ескімо американці  - сусіди ітельменів - почали називати увесь народ цього індіанського племені.                 

    В англійській мові від слова ескімо було утворено і множину - ескімос. Ми, коли запозичали це слово в англійців, прийняли форму їхньої множини за однину, а наша форма множини (ескімоси) є вже подвійною множиною з погляду етимології.

 26. Морозиво буває є цукатами й без них. Цукати - це зацукровані фрукти; шлях цукатів до нас такий: від латинського сукус - "сік" італійці утворили слово суккада, яке, змінившись на цукаде (під впливом цукер) в німецькій мові, через польську мову потрапило й до нас.

Назва морозива пломбір походить від назви французького міста Пломб'єр, де вперше почали його вигогтовляти.