Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

четверг, 25 мая 2017 г.

         Вітання учням, які взяли участь в українознавчому                                      конкурсі "Соняшник"! 
             Чудовий результат - 5 дипломів III ступеня!

Дипломи та подарунки отримали: Коногоров Дмитро, Цвик Рузанна, Акименко Валерія, Мандич Катерина, 
Дацюк Георгій.  Вітаю!

среда, 24 мая 2017 г.

             Екскурсія до Харкова всім сподобалася. 
           День був сонячний, привітний, веселий.
           Про це говорять дитячі усмішки на фото.




















вторник, 23 мая 2017 г.

                         Оголошення
                   Шановні батьки! 
    Завтра ваші діти разом із класним керівником їдуть на екскурсію в Харків. Забезпечте їх водою та бутербродами, не забудьте про головний убір.
 Обід у Макдональдсі коштує 60 грн. 
 Атракціони від 30 до 50 грн. 
 Від'їзд від школи о 7.00.
 Повернення - після 21.00.
                  З повагою Ольга Павлівна
 


                       Коли разом, то завжди весело!
Рузанна, Даша і Ліза перед прогулянкою



                                                          У парку на Дачному

                                    Під улюбленим деревом тьоті  Даші  Голод


                                                      Просто чудовий настрій


                                                         У  сонячних  променях 

                                         Біля Георгіївського храму

                                                           На мосту дружби

                                                        Політ нормальний

                                                                 Втомлені, але щасливі

                                                             Зустріч з минулим

                                                     Зустріч  з  пам'яттю

                       До нових прогулянок містом!

понедельник, 22 мая 2017 г.

     В Осипа Маковея є оповідання "Кроваве поле". 
Зображуючи запустіння, що утворилося внаслідок війни, письменник пише про маки:
"Але буває пора в році, коли се поле, п'ять років не оране, червоніє і стає гарне. Інші поля  зеленіють, синіють, жовкнуть і чорніють, а воно іменно червоніє. Великі простори як жар від мільйонів польних маків, котрі з року в рік займають щораз більше місця. Дрібнесенькі зернятка висипуються, розлітаються з вітром, кільчаться, вкорінюються і цвітуть-цвітуть до пізнього літа. Дозрівають знову, висипаються на землю й небавом знову цвітуть до пізньої осені. 
Чудовий образок. Ціле поле мов покрите червоним кровавим килимом, котрий до сонця мерехтить усіма відтінками полумені. Такого червоного поля не бачили наші діди, бо вони поле орали, і не будуть бачити наші онуки, бо вони будуть поле орати, тільки нам судилося таке диво бачити й думки думати над людською працею і працею людини."

  Не один раз зустрічається образ цієї рослини у творчості  Лесі Українки. Русалка Польова з "Лісової пісні" каже:
        Мак мій жаром червонів,
         а тепер він почорнів,
         наче крівця пролилася,
        в борозенці запеклася..."

В Олександра Олеся мак цвіте на скелі, у рвійному вирі стихій:   
          На сірій скелі мак цвіте ,
          і вітер злий його гойдає,
          і пил на цвіт його мете,
          і лист без жалю обриває.

Світла картина природи, осяяна маком, і у вірші Максима Рильського:
  Підв'язуючи світлий виноград,
  Сміється дівчина не знати з чого,
  Червоних маків розгорівся ряд
  Після дощу, ласкавого й рясного.    

 Співачем червоних маків називають українського поета Василя Чумака. Це він писав:
   Бурями сійтеся, бурями
   Маки - Червоні вогні!  

    Молодий поет іншого, ближчого до нас покоління Степан Будний (я вже писала про нього), що відійшов на зорі життя, за кілька місяців до смерті, передчуваючи трагічну неминучість, записував у щоденнику: 
"Часто мені сниться долина червоних маків. Я йду по ній, а маки доторкаються аж до колін і обпікають. Такі гарячі. Над головою дзвенить небесний дзвін. Він став білим від розпеченого сонця. І ллється згори музика білого світла. Воно затоплює мене. А стежка під ногами тепла-тепла.
Коли це було? У дитинстві чи минулого літа?
Але й досі сняться мені червоні маки. Гарячі, як справжня поезія, народжена великим серцем. І я забуваю про свою недугу, про свої фізичні і душевні болі..."


        Завтра ЗНО з української мови та літератури.
              Бажаю всім випускникам успіхів!

воскресенье, 21 мая 2017 г.

         Прекрасний мак у творах письменників

Красу рослини в різних контекстах описували, опоетизовували багато українських письменників.
     В оповіданні "Бурлачка" Івана Нечуя-Левицького читаємо: "П'є, гуляє, сливе щоночі, а свіжий з лиця, як мак";
"Уся голова у Василини цвіла червоним маком та настурціями... Перед столом стояла дівчина, неначе спалахнула полум'ям перша маківка серед зеленого листу"; "Молодиці розіп'яли фартух.
 -- І де ти набрала такої гарної одежі? Їй-богу, неначе хто насипав повний фартух маківок. Признайся, Василино, хто це тобі купив такого маку?"

  В оповіданні "Невідомий" Михайла Коцюбинського читаємо такі рядки: "По чорній землі скрізь розцвітають, як маки, вогняні квітки. Скоро вся долина і гори блищать вогнями, і разом з димом із землі здіймається вгору і пісня"; "І все стало білим: пара, якою дихали коні і люди, сани і шерсть на худобі; усі чоловіки обернулись у сивих дідів, і тільки обличчя жінок (за)цвіло, як польові маки".

 А згадаймо оповідання письменниці Марко Вовчок "Горпина", знайоме багатьом зі шкільних книжок. Глибоко зворушує доля жінки Горпини, дитина якої отруїлася маківками: "Хорувала вона тяжко тижнів ізо три. Якось Господь помилував, вернув здоров'я, та розум не вернувсь! Така вона стала, якась не при умі. Цілісінький день ходить мовчки та городній мак ізбирає; а спитати - нащо? "А се, - каже, - для моєї дитинки".
  А взимку, то все плаче: "Нема маківок! Чим мені донечку рятувати?"
  Аби почала перша маківочка бриніти, уже й угледить, і зараз вирве й любує єю, не натішиться. То ще діло робить, порається, а тільки зацвітуть маки в городах, вона й хату покине, і не вийде з тих маків. Ідеш понад городами, то й бачиш: сидить між повними маківками в білій сорочці, гарно убрана, у намисті, й сама ще молоденька, - тільки, як крейда, біла; сидить та перекидається маківочками, і всміхається, як дитина... 
   А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом повно ."