14.  ЗОЛОТИЙ  ДОЩ

    За народними переказами, Зевс був богом ясного дня і неба, богом дощу, бурі, грому, батьком усіх богів і людей. До багатьох богинь, щоб зачарувати їх, Зевс з'являвся в іншій подобі. До красуні Данаї, яку за наказом батька заточили в підземелля, він проник у вигляді золотого дощу.

   Майже з того часу цей вираз став означати "несподіване багатство, раптове збагачення".

                                                                           13. ЗАЧАРОВАНЕ  КОЛО

  Щоб уберегтися від нечистої сили, колись обходили дім і двір з предметами, що мали чудодійну силу (кочерга, мітла). Навіть міста оборювали, щоб не нападали вороги або якась пошесть.
  Описати коло, за народним повір'ям, означало "уберегтися від зла". Зачароване (магічне) коло вже не могла переступити ніяка нечиста сила.
   
  Вираз "зачароване коло" вживається, коли йдеться про скрутне, безвихідне становище.

                              12. ЕЗОПІВСЬКА  МОВА

        Давньогрецький поет-байкар Езоп жив у VI столітті до нашої ери. Він був рабом, не міг вільно висловлювати своїх думок і тому звертався до жанру байки. Героями байок були тварини, але їхні вчинки, характери стосувалися людей, розкривали стосуки між ними, їх погляди, звички.

Ось такий замаскований спосіб висловлення думок з натяками і недомовками і називають "езопівською мовою".

                                                                                                    

              11.   "Е В Р И К А !"

    У перекладі з грецької мови вигук "Еврика!" означає "Я знайшов!".

    Цей вислів приписують великому грецькому математику Архімеду. Сіракузький тиран Гієрон, не довіряючи своєму ювелірові, доручив ученому перевірити, з якого сплаву зроблена його корона. Архімед довго не міг розв'язати цієї проблеми. Але одного разу під час купання у ванні він відкрив новий закон ( "Усяке тіло, занурене в рідину, втрачає у своїй вазі стільки? скільки важить витіснена ним рідина"). Навіть забувши одягнутись, з криком "Еврика!" він вибіг із купальні й побіг додому перевірити.


Тепер цей вираз вживають як вияв радості при несподіваному відкритті.

                                                                              15  липня Православна Церква        вшановує Охтирську ікону                                Пресвятої Богородиці.

 Цю чудотворну ікону знайшов настоятель Покровського храму Данило Полянський 
15 липня 1739 року. Тоді ще Охтирка була невеликим селом.
  Настоятель косив траву на сіно й побачив ікону, яка сяяла небаченим світлом. Вражений цим дивом, отець Данило впав на коліна й став молитися до Пречистої Діви. Потім переніс святиню до своєї хати. Там уважно роздивився її. Божа Мати була намальована без дитятка Ісуса.
  
   Тепер ця Охтирська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці знаходиться в Покровському храмі, куди її привезли з Америки в 1990 році.
- Цікаво, як вона там опинилася?

             

           10. ДАНТОВЕ  ПЕКЛО

   Найгеніальнішим твором великого італійського поета Данте є "Божественна комедія". Вона складається з трьох частин: "Пекло", "Чистилище" і "Рай".
   У "Пеклі " показані вічні муки, катування й страждання грішників. 

Крилатий вислів "Дантове пекло" означає важкі, трагічні, смертельно небезпечні для людини ситуації, у які вона потрапляє.

           9. ДАМОКЛІВ  МЕЧ

      Походження цього фразеологізму пов'язане з іменем Дамокла, придворного улюбленця грецького тирана Діонісія.
   Дамокл заздрив Діонісію, вважаючи його найщасливішою людиною у світі. Діонісій вирішив провчити заздрісника. Під час бенкету він наказав  слугам посадити Дамокла на трон. Той був на сьомому небі від радості. Але раптом він побачив, як над його головою повис на кінській волосині гострий меч. У будь-яку хвилину він міг обірватися.
       Діонісій пояснив, що це символ небезпеки, яка завжди загрожує тим, хто має безмежну владу.

       З тих пір вислів "дамоклів меч" вживають, коли йдеться про постійно загрожуючу смертельну небезпеку  упасти на голову Дамокла.