Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)
5. А те, що в основі найменування покажчика на цілий рік (та й інших значень цього слова) лежить назва тільки початку місяців, то в різних мовах можна знайти подібні тенденції. Наприклад, від найменування перших двох літер бере назву сукупність усіх літер, розміщених у певному, установленому в даній мові порядку: алфавіт - від назв грецьких літер альфа і бета, або віта; азбука - від давньоруських аз і буки; абетка - від назв літер сучасної мови а і бе.
Так от новий революційний календар у Франції було запроваджено 5 жовтня 1793 року. Початком року і взагалі літочислення почали вважати день проголошення Республіки - 22 вересня 1792 року.
4. Одним із заходів Конвенту - законодавчого органу періоду Французької буржуазної революції кінця XVIII століття - було введення нового календаря. Слово календар походить від латинського calendarium, що буквально означає "боргова книжка". Який же тут зв'язок? У давньоримському календарі перші дні кожного місяця називалися календами. Як було узвичаєно, боржники платили проценти в перший день місяця, тобто платили проценти в перший день місяця, тобто в календи, звідси назва боргової книжки.
3. Що ж це за слова - термідор, брюмер? А що означає "Жерміналь" - адже так зветься роман видатного французького письменника XIX століття Еміля Золя? Це назви місяців французького революційного календаря, відомі всьому світові. А як же називаються інші місяці, що означають, якого вони походження?
2. Із хвилюванням і жалем довідуємося ми про події 9 термідора II року республіки, коли контрреволюційна буржуазія зробила переворот, а наступного дня стратила Робесп'єра. Минуло кілька років, і підтриманий великою буржуазією, спираючись на армію, генерал Бонапарт очолює державний конрреволюційний переворот і стає першим консулом Франції. Це відбулося 18-19 брюмера VIII року республіки, тобто 9-10 листопада 1799 року.
Тема "Від вандем'єра до фруктидора" 1. Французька буржуазна революція кінця XVIII століття - яскрава сторінка всесвітньої історії. В усіх куточках земної кулі протягом майже двохсот років люди, які борються за соціальну справедливість і національну незалежність народів, з інтересом вивчають події тих незабутніх днів. Ось революційний Париж штурмує Бастилію - політичну тюрму, оплот феодально-абсолютистського режиму; ось на величезному майдані виступає полум'яний трибун Жан-Поль Марат, за яким закріпилося, як друге ім'я, прізвисько "Друг Народу".
Перед очима, наче живий, - глава революційного уряду якобінської диктатури, сміливий і рішучий у боротьбі з ворогами Максимільєн Робесп'єр.
12. Ось чому, поряд з іншим, нас цікавлять власні й загальні назви, пов'язані з античною, давньогрецькою міфологією, назви, введені в обіг у дні французьких революцій, терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, що існують у нашій мові як свідчення високої матеріальної і духовної культури народу, його причетності до найвищих досягнень цивілізації.
11. Виступаючи на III Всеросійському з'їзді Російської Комуністичної Спілки Молоді 2 жовтня 1920 року з історичною промовою "Завдання спілок молоді", володимир Ілліч Ленін, як відомо, поставив перед молодим поколінням завдання вчитися комунізму. В. І. Ленін зазначав: "Без ясного розуміння того, що тільки точним знанням культури, створені всім розвитком людства, тільки переробленням її можна будувати пролетарську культуру, - без такого розуміння нам цього завдання не розв'язати. Пролетарська культура не є культура, що вискочила невідомо звідки, не є вигадка людей, які називають себе спеціалістами по пролетарській культурі. Це все цілковита нісенітниця.Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства, поміщицького суспільства, чиновницького суспільства. На місце старої учоби, старої зубрячки, старої муштри ми повинні поставити вміння взяти собі всю суму людських знань".