23. Останній місяць року - грудень. Назва, на думку вчених, пов'язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою.                                                                         У західноукраїнських говірках цей місяць має назву студень, що означає "холодний".                                                                             Разом із назвою місяця не варто вживати слово місяць. Коли ми кажемо серпень чи липень, кожному зрозуміло, що йдеться про місяць, а не про щось інше.

Правда, є два місяці, назви яких збігаються зі словами, що позначають інші поняття: лютий і листопад. Та щодо другого місяця року ніяких непорозумінь бути не може: з тексту завжди можна встановити значення цього слова, бо коли лютий виступає як звичайний прикметник, у реченні є іменник, який ним керує.

Складніша справа з листопадом: адже, крім назви місяця, це слово означає ще й опадання листя з дерев. Отож не завжди можна зрозуміти, про що саме йдеться. Наприклад: "Уже листопад. Люблю листопад". Але здебільшого ширший контент уточнює значення, і нема необхідності поряд із назвою листопад вживати слово місяць.

    

22. Слово листопад у давньоруській мові позначало не одинадцятий, а десятий місяць року. В українській мові поряд із формою листопад вживалася й назва падолист; після жовтневої революції запанувала єдина назва листопад. яка є літературною.      Походження назви цього місяця цілком прозоре - час, коли листя падає з дерев.

У Радянському Союзі (та й в інших соціалістичних країнах) 7 і 8 листопада відзначають (відзначали!) річницю Великої Жовтневої соціалістичної революції. Чому ж ми досі кажемо (тепер не кажемо!) "свято Великого Жовтня", "Жовтневі свята", хоч уже понад пів століття святкуємо (уже не святкуємо!) його в листопаді? Бо саме 25 жовтня 1917 року сталася подія, яка відкрила нову еру в історії нашої країни і всього людства.

Радянський народ свято береже пам'ять про ці незабутні дні, і тому навіки збережеться назва Велика Жовтнева соціалістична революція - за назвою місяця, коли вона відбулася.  

21. Жовтень - "місяць, коли на деревах жовтіє листя". Ця назва, що є тепер літературною, почала вживатися в XIX столітті. У староукраїнському письменстві десятий місяць мав назву паздерник, утворену від слова паздер, яке означало: костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону.

 Слово жовтень, як назва місяця, звичайно пишеться з малої літери. Але якщо воно виступає як символ - означає Велику Жовтневу соціалістичну революцію, - то вживають велику літеру. Так само пишеться й слово великий, якщо воно є означенням до слова жовтень у цьому значенні (Великий Жовтень, Великий піст, Великий Кобзар).

 

20. Назву вересень пов'язують із рослиною верес (вереск), що, як і липа, має велике значення в бджільництві. Вересень - місяць найбільшого цвітіння вересу.                                                                 У діалектній мові поширена ще назва сівень, що означає місяць сівби озимих культур. 

19. Але є такі випадки, де числівник у даті, писаній словами, уживається тільки в називному відмінку. Це буває тоді, якщо безпосередньо після дати дається опис цього дня або подій, які сталися. Наприклад: "Дванадцяте квітня (а не "Дванадцятого квітня...") 1961 року.

Цей день назавжди ввійде в історію людства..." Або: " Перше вересня (а не "Першого вересня"). Мільйони хлопчиків і дівчаток заповнюють світлі класи". Таким прийомом користуються здебільшого в публіцистичній мові, у творах художньої літератури. 

18. До речі, у давнину в словосполученнях, що означали дату, було й слово день, яке згодом почали свідомо пропускати. Ще в 20-30-х роках минулого століття на різних документах  - розписках, дорученнях, актах писали: "Сьомого дня місяця серпня 19... року, ми, що нижче підписалися..."                                 

            Щоб уникнути надлишку інформації, і слово число не вживають разом із порядковим числівником, який означає день (добу) місяця.                                                                                                 Отже, у щоденниках, які ведуть деякі люди, у листах можна вживати обидві форми: десяте серпня і десятого серпня. 

 

17. Серпень - місяць серпа, місяць жнив. Назва походить із тих часів, коли серп був основним знаряддям для збирання злаків.       У західноукраїнських говірках є ще назва копень - місяць, коли після жнив збіжжя складають у копи.

Інколи в декого виникає сумнів: як слід писати в листах, у щоденниках - десяте сернпя чи десятого серпня? Це питання, звичайно, стосується й інших дат.                                                      Як відомо, у датах, що передаються словами, порядковий числівник, який означає певний день (добу), може стояти або в називному, або в родовому відмінку (десяте серпня і десятого серпня).                                                     

 У першому словосполученні пропущено слово "число", яке фактично тут зайве, бо  кожному ясно, що порядковий числівник у поєднанні з назвою місяця в родовому відмінку може означати тільки "число", тобто певний день місяця (речення "Десятий серпень я в Києві", звичайно, можливе, але воно має інше значення (десятий рік), та й конструкція не така: назва місяця стоїть не в родовому відмінку).