11. Вислів хліба і видовищ (panet et circenses) був гаслом римської юрби, що жила на утриманні імператорів. До нас він дійшов завдяки сатирам одного з поетів Стародавнього Риму - Ювенала, який гнівно бичував жорстокого імператора, невігласів-вельмож, лінивих, порочних плебеїв, що вимагали від імператора хліба і циркових видовищ (з того часу сатиру називають Ювеналів бич). 

    У наші дні вислів уживають, коли хочуть показати чиєсь легковажне прагнення жити не працюючи: "Вимагач, егоїст пробивається - ось що страшно... - Прибіг, поїв, дай грошей - біжу в кіно. Бажання одне - хліба й видовищ" (О. Гончар).  

 
10. Слово пролетар (proletarius) також існувало ще в Стародавньому Римі. Це були найбідніші жителі міста, які не мали ніякого майна; єдине, що їм належало, були їхні діти, нащадки (proles). Від цього слова й утворилися слова пролетар, пролетаріат. У сучасній мові пролетаріат - клас найманих робітників капіталістичного суспільства, позбавлений власності на засоби виробництва й тому змушений продавати свою робочу силу власникам засобів виробництва - капіталістам.

Пролетаріат - найреволюційніший клас суспільства. Лозунгом пролетаріату стало заключне речення "Маніфесту Комуністичної партії" (1848) К. Маркса і Ф. Енгельса - Пролетарі всіх країн , єднайтеся! 

9. Persona grata і persona non grata (буквально: бажана і небажана особа) у нашій сучасній мовній практиці вживається для характеристики ставлення до дипломатичного представника в тій країні, яка його приймає (тоді він персона грата) або не приймає (тоді він персона нон грата). У переносному, нетермінологічному значенні - особа, до якої ми ставимося прихильно чи неприхильно: "Зо мною скрізь водяться так, наче я справді щось варт. Так що я тут persona grata" (М. Коцюбинський).  

8. Поділ суспільства в Стародавньому Римі залишив нам у спадщину вислів патриції і плебеї, який ми вживаємо переносно, найчастіше іронічно, говорячи про бажання когось стати вище за інших, про надмірні "патриціанські претензії" та ін.   

7. Ось громадське життя суспільства, якого давно немає, але досвід якого, зафіксований у крилатому слові, використовується такими ж експлуататорськими суспільствами й донині. Ми читаємо в газеті: "Діючи за принципом "поділяй і владарюй", - австро-угорські барони, чеська буржуазія, фашистські головорізи всіляко намагалися посіяти ворожнечу між трудящими різних національностей..." (Із газети). Вислів поділяй і пануй (владарюй) (divide et impera) - це політичний принцип, який застосовувався в Стародавньому Римі. Генріх Гейне вважав автором вислову македонського царя Філіппа (IV ст. до н. е.). Ці слова і зараз дуже точно визначають улюблений спосіб імперіалістичних держав і урядів "утримувати рівновагу " у світі, розпалюючи ворожнечу між націями й державами, щоб зберегти над ними владу.

6. Є ще одна частина цієї латинської спадщини - крилаті слова. У них схоплено моменти чийогось тріумфу чи поразки, у них шум багатолюдних форумів і глибока тиша філософських роздумів - усе те радісне і сумне, дотепне і повчальне, що наступні покоління взяли до вжитку. 

5. Сьогодні  важко навіть сказати, скільки латинських слів і коренів причаїлося в різних термінологічних словниках, заховалося в таких звичних словах, як телефон, телеграф, телевізор, у назвах ліків, рослин і багатьох інших словах (так, усі слова, що починаються на інтер-, контр-, ре-, транс-, екс-, - уже наполовину "латиняни").