3. Для східних слов'ян - наших з вами пращурів - таким іолом, серед багатьох інших, був Перун. Це один з головних богів: бог грому і блискавки, господар дощу, покровитель землеробства. Пізніше він стає богом-охоронцем і покровителем князівського роду (покровителем війська був Велес). Як свідчать літописи, князі Олег і Святослав, укладаючи угоди з греками, клялись Перуном, бо такий був "руський закон". 

 

2. З того часу в мовах багатьох народів є поняття ідол. ідолопоклонство. У прямому значенні - це науковий термін, який позначає об'єкт культу в релігії первісного суспільства; у переносному, образному - предмет особливого, пристрасного, бездумного поклоніння (звичайно, це негативна оцінка):

Такі, як ми, - ні, ніколи

Не схиляють колін перед ідолом

І не виколюють собі ока

З тої причини, що одноокий ідол - наче циклон.

В крайнім випадку

Прищулюють вони одне око,

Щоб бачити далі, прозирати ясніше.

(П. Севак)

1. Вислів "Викинути ідола в Дніпро"

Ідоли... Сірі, незграбні, грубо тесані невідомими майстрами давнини, стоять вони, розкидані по всіх континентах земної кулі, мов сторожа віків.

Ідол - предмет поклоніння в релігіях первісного суспільства: і зображення бога, і саме божество водночас в уяві наших далеких предків. Сповнені страху перед могутніми силами природи, вони гаряче, пристрасно молилися своїм ідолам, яких, до речі, ще й боялися.

15.  Краще, мабуть, зовсім обійтися без крилатого слова, ніж не розрізняти колос (житній) і колос (Мемнонський), Атлас (Атлант) і атлас (тканина). Неприємно вражає нас, коли хтось каже вандали (треба вандали), конкістадори (треба конкістадори). І вже

зовсім погано, коли хтось називає принца Гамлета - Гамлет! Розкриваємо книжку віршів Лесі українки й натрапляємо там на рядки: 

"Певна річ, - поет говорить, -

То не легке полювання. 

А то б досі вже на лаври

Хто б схотів, то й був багатий.

Ні, - химерний, норовистий

Кінь поезії крилатий!"

Як це "бути багатим на лаври"? І що це за "кінь поезії крилайтий"?

14. В усному повсякденному мовленні ми також часом уживаємо крилаті слова, ну, от хоча б такі, як блудний син (про когось, хто давно не приходив), бути чи не бути (коли треба відважитись на щось, вибрати щось), вавилонське стовпотворіння (про велику кількість людей, шум, гамір), допотопний (про щось дуже старе),

евріка! (коли хтось додумався до чогось), з корабля на бал (відразу, без затримки) та ін. Вони збагачують і прикрашають нашу мову, але лише тоді, коли ми точно знаємо їх значення, та не лише значення, а й вимову та наголошення...

13. Зміни - скорочення або доповнення крилатих висловів новими словами, заміна одних слів іншими - надають традиційним образам нових відтінків значення або іншої стилістичної барви. Наприклад, вислів перекувати мечі на рала можна зустріти і в такій формі: "Розкуймо на зброю плуги! Що орать, - коли наше поле не вільне!" (Леся Українка), або в такій: "Наш кінь в поході п'є донецьку воду, скували з плуга зброю ковалі" (М. Стельмах).

За обома перефразованими висловами перед читачами постає вислів у його первісній формі, порівнюючи з яким кожен з нас відзначає зміни, унесені автором, оцінює доречність і влучність їх.

12. Природним прагненням кожної людини є збагачення запасу слів узагалі, а серед них і крилатих слів, але не як просте їх колекціонування, а як свідоме й творче їх засвоєння. Тоді вислів можна пристосувати до своїх потреб, ось так, наприклад, як це зробив цього часу М. Стельмах у романі "Правда і Кривда"; він перефразував лозунг французької буржуазної революції XVIII ст.: "То раніше було гасло: Мир халупам, війна палацам. А тепер треба оголошувати війну халупам, щоб ставити добрі оселі".