23. Хуліганами в кінці XIX ст. англійці почали звати вуличних забіяк південно-східної дільниці Лондона, а пізніше - усіх тих, хто грубо порушував загальноприйняті норми поведінки. Закріпленню слова в англійській мові сприяла поява у 80-90 рр.

минулого століття гумористичної пісеньки, героєм якої був глава сімейства бешкетників Іріш Хуліген. Через кілька років після цього одна з газет зробила його персонажем цілої серії пародій, жартів, малюнків, які стали відомі й за межами Англії. Слово проникло і в Росію. На початку XX століття воно вже є не тільки в розмовній мові, а вживається і як юридичний термін. 

22. У сучасній шкільній мові до негативних характеристик належить і слово хуліган. Воно теж має свою історію. розповідають, що в Англії, поблизу Лондона, у XVIII ст. жив хазяїн заїзду на прізвище Хуліген (Houlihan), який разом зі своїм сімейством тероризував усю околицю.

Непогамовні бешкетники й забіяки, члени цієї сімейки настільки "прославилися" своїми дикунськими витівками, що ім'я їх не забулося, більше того - стало прозивним. 

21. Слово  ябеда гарно описане в книжці Л. Успенського "Почему не иначе? " Ось що там про нього говориться. Сучасне значення цього слова ми знаємо - у ньому хорошого мало, а от за походженням, за первісним своїм значенням було звичайнісіньким. Це змінене до невпізнання, перероблене слово старої скандінавської мови embaetti - "служба", "контора". Німці з цього давнього північного германізму зробили своє слово Ammt - "контора", а

російська мова переробила те саме - embaetti - на старовинне ябедник - "службовець,чиновник". Трохи пізніше з ним відбулися зміни: додалося інше значення - "донощик", а звідси вже виділилося окремо значення слова ябеда, у якому є момент "доносити, виказувати" і нема - "бути чиновником".

Видно, "хороші" були в той час службові особи, коли мова свідчила, що кожен чиновник - донощик, а кожен фінінспектор (фіскал) - наклепник!

 20. Так, слово фіскал у XVIII ст. було досить високим званням чиновників, інспекторів і ревізорів з фінансових питань (вони ревізували стан державних і церковних фінансів). Назва походить від латинського слова фіскус - "ящик для зберігання грошей"; "казна"; фіскаліс - "той, що при казні".

Цілком очевидно, що такі чиновники, оскільки вони повинні були виявляти надужиття та злочини й повідомляти про них, не викликали до себе приязні, а особливо тоді, коли не були безсторонніми. Ось чому спочатку в церковній школі, а потім і в усіх інших слово набуло свого негативного значення ("донощик", "наклепник").

19.  ... Треба було бити-вчити,                                                                   Як маленька була...                                                                                  Народна пісня                                                                                                       

 У цій пісні, як бачите, слова вчити і бити написані через дефіс, складають одне поняття. У старій дореволюційній школі так і було. Про це свідчать вислови, які збереглися від тих часів: прописати іжицю (літера нагадуваласлід від різок), дати березової каші (бити березовим прутом), дістати субіток (бути битим у суботу) - і все це про фізичні покарання учнів з відома і наказу шкільних властей.

Муштра, побої, зубріння незрозумілого тексту викликали появу таких слів, як російське - ерунда, раніше -  герунда (від латинського слова gerundium - одна з граматичних форм латинської мови), як прізвиська донощиків фіскал і ябеда. Це два досить давніх запозичення і, що цікаво, запозичення, далекі за змістом від шкільного життя.

18.  А тепер увійдемо в шкільний коридор, який недарма має спільний корінь з коридою (обидва походять від латинського куррере - "бігати") і пустимося з плавання по хвилях "моря житейського" - шкільного. 

17.  Якби нашого першокласника запитати, хто такий директор школи, то він, мабуть, цілком несподівано для себе й для нас точно вгадає первісне значення слова: він сказав би - "той, хто керує всіма нами". І справді: dirigere латинською мовою - "спрямовувати", direktor - "керівник". Є у цього слова "родич" - диригент - людина, що керує оркестром.