29. Слово стиль зараз уживається досить широко: це і "функціональні стилі мови", і "стиль гри в шахи", і "архітектурні стилі" і "стиль роботи". А на самому початку шляху стиль (stilus) був маленькою загостреною паличкою з очерету, якою в Стародавньому Римі користувалися як знаряддям для письма:

нею писали на табличці, покритій воском, а якщо помилялися, то тупим кінцем палички затирали написане. Коли щось було погано, невиразно написане, римляни казали: "Поверни стилус!", тобто "виправ, поліпши написне".

28.  Ми розглянули гардероб людини. До речі, слово гардероб (запозичення з французької мови: гарде - "оберігати", роб - "одяг") уживається у двох значеннях: місце зберігання речей і сукупність усіх речей, із яких складається одяг кожного з нас. Залежно від віку людини, статі, місця проживання, оточення, смаків гардероб буває дуже неоднаковим; значною мірою це залежить і від того, що зветься "внутрішня культура" і "стиль".

27. Схожий звичай відбився у російському вислові "шуба с царского плеча". Коли дарували халат, то це був не обов'язково лише халат, а цілий набір речей, куди входили і сорочка, і черевики, і шапка, і жилет, і навіть кінь, і сідло, і зброя... І все це було халат!

Слово халат утворене від арабського дієслова ххалаа - "роздягати, скидати". Слово та одяг потрапили до руських князів від татар, які, мабуть, привозили халат, укладаючи вигідні для себе угоди (є свідчення, що князі й бояри носили цей східний одяг). Звичай дарувати халат тримався на Сході дуже довго - до XIX ст., коли був замінений орденами.

26.  Залишилося розглянути слово халат - одяг домашній, неофіційний, часом не дуже новий і не завжди привабливий. Це сьогодні. А раніше? Розповідають, що в давнину в арабів і персів халат був найціннішим подарунком, який міг зробити халіф або шах. Це була найпочесніша нагорода, разом з одержанням якої підвищувався і сан того, хто її одержував. Самі халати були дуже коштовні, прикрашалися перлами й дорогоцінними каменями, вишивалися золотом.

25.  Парасолька теж прийшла з французької мови - і теж не одна, а з родиною: парашут, параван (діалектне "ширма"). Усі вони мають однакову першу частину пара, запозичену французами з італійської мови, де вона має значення "захищай". Параван захищає від вітру, парасолька - від дощу і сонця, а парашут - від падіння. 

 24. Доповнять портрет ділової людини портфель і парасолька.               Портфель прийшов до нас із французької мови не один, бо ще є портсигар, портмоне. Це все те, що ми носимо з собою (порте - "носити"): портфель - "те, у чому носять аркуші паперу";

портмоне - "те, у чому носять гроші"; портсигар - "те, у чому носять сигари (сигарети)". Крім однакової першої частини, вони ще мають однаковий наголос - на останньому складі.

 23. Слово панчоха, яке, крім української мови, є ще в білоруській, у діалектах російської, у польській і чеській мовах, прийшло до нас через польське (паньчоха) або чеське (пунчоха) посередництво з середньовічної німецької мови, де було слово buntschuoch - бунчуох - "личак", "постіл".