47. У часи середньовіччя до основного значення слова кризис ("різка зміна в чомусь") додалося в європейських мовах ще одне значення, уведене астрологами, - "зміни на краще або гірше в перебігу хвороби під впливом місячного світла". У російській і українській мовах слово кризис із самого початку, із часу його появи в другій половині XVIII ст., набуває значення,

яке зберігається і сьогодні, - "різка, вирішальна зміна в чому-небудь". При цьому значення "перелом у протіканні хвороби" за словом кризис, криза також зберігається, проте вже без жодних зв'язків із місяцем і місячним світлом.                                                               

 У першій половині XIX ст. це значення розширюється: слово кризис набуває здатності позначати перелом і в економічному, і в політичному житті суспільства.

46. Оскільки мова зайшла вже про капіталістичну дійсність, не можна не згадати про слово криза, яке в економіці капіталістичного суспільства означає періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: до скорочення виробництва, розладу кредитних і грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття й зубожіння трудящих мас. Це слово дуже давнє - коріння його сягає грецької мови (крізіс), де воно означало "рішення, вирішальний поворот у справі" і вживалося переважно в юриспруденції.

 

45. Пов'язане з поняттям біржа й англійське слово business -  бізніс, яке означає, крім "справа, угода", ще й "біржова операція". Слово бізнес поширене в капіталістичних країнах, особливо США, де воно є назвою підприємницької діяльності, що дає прибуток (звідси бізнесмен - ділок, комерсант, капіталіст). У нас слово бізнес почало вживатися в кінці двадцятих років на позначення вигідної справи, того, що є засобом збагачення, легкої наживи.

Проте далеко не про всяку вигідну справу ми з вами скажемо бізнес. Бізнес - це вигідний, але водночас і нечесний шлях добування грошей.

44.  Слово біржа означає "установа, яка існує в капіталістичних країнах для укладання торговельних угод". Походження цього слова пов'язують з прізвищем Ван дер Бурсе. Це прізвище фламандських банкірів, які жили в місті Брюгге в XIII ст. і займалися оптовою купівлею й перепродажем цінних товарів. В основі прізвища лежить слово "гаманець", яке в німецькій мові звучало як бьорсе (Börse), у французькій - бурс (bourze), а в середньовічній латині  bursa (це й було першоосновою для слів інших мов; латинська мова корінь запозичила з грецької). 

 

43. З часом значення слова спекуляція поступово "почорнішало", набуваючи різко негативного наповнення: "скуповування та перепродування цінностей (цінних паперів, товарів, майна тощо) з нестійким курсом для одержання зиску на різниці в курсі, у цінах". Відтінок "придивлятися, роздумувати" зберегло це слово у філософії. Там воно означає "філософська умоглядна побудова". Існує ще вислів біржова спекуляція - це біржова гра на підвищення або зниження курсу цінних паперів. 

42.  Друге значення слова дефіцит - "недостача чогось порівняно з потребою" - тісно пов'язується з таким малошановним словом, як спекуляція. В основі цього слова лежить латинське спекулор - "дивитися, оглядатися". Так його використовували німецькі купці, які в дієслово спекулярен вкладали значення "придивляючись, оглядаючись, обдумувати майбутню операцію". Добре продумана операція давала зиск, тому поступово у слова спекуляція з'явилося значення "здійснювати певні операції з великим зиском".

 

41. Як відомо, Франція на цей час була розорена, вона була фінансовим банкрутом, проте "сильні світу цього", говорячи про це, не називали речей своїми іменами, говорили дефіцит, оскільки це латинське слово не було знайоме широким масам, але добре знайоме  привілейованим верствам, які вивчали ще "модну" на той час латину. Та брошури й газети того часу швидко зняли ореол таємничості з цього слова, пояснили його значення: дефіцит - це значить "немає, не вистачає", це значить "збитки". Слово скоро стало популярним не лише у Франції, а й в інших країнах.