69. Прочитайте рядки з творів учнів 5-го класу. Виправте в них помилки. Визначте відміну та групу вжитих власних назв-іменників. 
1. Вони наче розмовляли з Павлусьом і Ганьою.
2. Данько голосно покликав друзів: "Тоньо! Василе! Тося!"
3. Задумали зустрітися з Васьою і Сергійом.
4. Бажаю тобі успіху, Насте, і тобі Вадиму!
5. Васильові було незручно за розмову з Сашою.

 

68. Особливості написання іменників у кличному відмінку

                                   III відміна
  Іменники цієї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е:


 Аделе (від Адель)     Нінеле (від Нінель)
 любове                      подороже
 молодосте                 радосте

                                  IV  відміна
Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками. Іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого -а):
 
 гуся          козеня
 дитя         коліща
 ім'я           кошеня               
 курча       лоша
 плем'я       дівча

67. Особливості написання іменників у кличному відмінку
                                         II  відміна
1. Закінчення -у мають іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к (о), іншомовні імена з основою на г, к, х  та деякі іменники мішаної групи з основою на ч, ш:

 батьку              Дітріху
 викладачу        Ільку
 товаришу         Фрідріху
 глядачу             полковнику

А також: діду, сину, тату.
Але     Довбуше, Дороше, стороже, Тимоше. 


2. Закінчення -ю мають іменники:
    а) з основою на м'який приголосний:
     Андрію          вчителю
     Василю          коню
     водію             красеню
     Олексію         Юрію
     ясеню            Сергію
  б) з основою  на -р та закінченням -я
в родовому відмінку:
 бондарю              кобзарю
 друкарю              єгерю                          
 лицарю                лікарю
 секретарю           шахтарю

3. На -е  закінчуються  іменники:
  а) з основою на твердий приголосний:
 брате              Львове
 вовче              Явтуше
 Києве              пастуше
 ясене               соколе
  б) частина іменників м'якої групи          
 із суфіксом -ець:
 горобче           женче
 кравче             молодче
 хлопче            шевче

Але  знавцю, бійцю, борцю, добровольцю. 

  в) з основою на -р та закінченням -а 
в родовому відмінку:
 бджоляре        каменяре
 бригадире       варваре
 газетяре          школяре
 ювіляре           командире

Запам'ятай! 1. Закінчення -е має іменник : Ігоре
                     2. Ім'я Олег має  дві форми: Олегу та Олеже 
           

66.  Іване, Іванку.  У житті дуже часто доводиться вживати імена в різних відмінкових формах, особливо в кличному відмінку. 

   А чи добре ви знаєте відмінкові закінчення іменників? Перевірте.
                                                  I відміна іменників
1. Іменники твердої групи мають закінчення -о:
             бабо                  казко
            березо                липо
            весно                 Ольго
            сестро                селянко
           Десно                Ворскло      
           Ганно                учителько                Миколо            Охтирко                 зимонько             хмаро           
2. Іменники м'якої та мішаної  груп мають закінчення -е:
вишне                 круче
воле                    Насте
душе                   площе          
Ілле                    скеле
Катре                 теще
кунице               совісте      

3. Закінчення -є вживається після голосного та апострофа: 
алеє                       поезіє
Анастасіє              сім'є
арміє                    Соломіє
Вікторіє               Софіє                         
Маріє                   Юліє
мріє                     Лідіє

4. Деякі пестливі іменники м'якої групи мають
 закінчення -ю:

бабусю                Наталю
Галю                   Олесю
доню                   Таню
матусю                Ясюню

65. - Друзі, а які ви знаєте імена з художніх творів, вивчених на уроках української літератури? Перевірте себе!


1. Герой однойменного твору Гр. Тютюнника.
2. Героїня однойменної повісті Марка Вовчка.
3. Героїня твору Ір. Вільде "Повнолітні діти".
4. Дід із твору Гр. Тютюнника "Лісова строжка".
5. Сестра героя твору Андр. Чайковського "За сестрою".
6. Герой твору Сп. Черкасенка "Маленький горбань".
7. Персонаж твору В. Винниченка "Гей, чи пан, чи пропав...".
8. Герой твору Ст. Васильченка "Широкий шлях".
9. Ім'я товариша героя твору Гр. Тютюнника 
"Вогник далеко в степу".
10. Персонаж повісті Ів. Франка "Захар Беркут".
11. Персонаж твору В. Нестайка "Тореадори з Васюківки".
12. Персонаж твору Єв. Гуцала "Сім'я дикої качки".
13. Дід із твору Гр. Тютюнника "Бушля".
14. Дядько героя твору Гр. Тютюнника "Климко".
15. Герой  твору Т. Шевченка Підкова.
16. Персонаж твору В. Земляка "Тихоня".
17. Герой легенди Довбуш.
18. Персонаж твору Дм. Ткача "Я шестикласник".
19. Дівчинка з повісті В. Близнеця "Женя і Славко".

- Якщо  ви хоча б половину згаданих творів прочитали, то це СУПЕР!  
Читайте побільше! 
Це ж так здорово!
А потім можна порівняти прочитане з екранізацією. 
         Досить цікаво!

64.  Власні імена в літературі.  Надзвичайно багатий світ особових найменувань у художній літературі. 
   

Більше десятка імен ужито тільки в заголовках творів Тараса Григоровича Шевченка: "Катерина", "У тієї Катерини", "Мар'яна - черниця", "Маленькій Мар'яні", "Марина", "Петрусь", "Марія", "Ликері", "Плач Ярославни", "Тарасова ніч", "Іван Підкова", "Марку Вовчку", "Подражаніє Едуарду Сові".

 

63. 

Деякі фразеологізми-словосполучення з особовими іменами  є синонімами до окремих слів:
1. Олена довгопелена - нехлюйка;
2. Петра нагнати - налякати;
3. Кисла Оришка - плакса;
4. Лепетливий Савочка - балакучий;
5. Пекельний Марко - злий;


6. Дмитро-хитро - хитрий;
7. Іванова хата - простий;
8. Лис Микита - хитрий;
9. Співати Лазаря - брехати;
10. Піймати Никона - викрити;
11. Язиката Хвеська - балакуча.