Барвінок, або Фіалка відьом
У середньовічні часи про барвінок було створено багато різних повір'їв та легенд. Існувало, наприклад, повір'я, що досить чоловікові й жінці з'їсти листок барвінку, як між ними спалахне палке кохання.
Казали, що ця рослина оберігає від нечистої сили та чаклування. Барвінок вішали над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім. Вінки з барвінку одягали на злочинців, яких вели на страту, щоб таким чином відігнати нечисту силу. Як пошановували цю рослину, свідчить і такий звичай: її ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб вона не загинула від спраги.
Уявлення про таємничу силу рослини відбилося і в народних назвах. Наприклад, у Франції одна з народних назв барвінку досить незвичайна - фіалка відьом.
У творі "Сповідь" французький мислитель XVIII століття Жан-Жак Руссо описав історію своїх почуттів, пов'язану з барвінком.
Твір набув широкої популярності, а разом зі славою книги зростала і відомість цієї рослини.
У навколишніх лісах і горах одразу поменшали зарості вічнозеленого чагарничка, бо шанувальники творів письменника-філософа кинулися виривати барвінок, милуючись ніжним синім цвітінням.
Народ гідно пошанував і пам'ять видатного мислителя. На його батьківщині, у Женеві, на мальовничому острові серед озера було споруджено пам'ятник Руссо, підніжжя якого обсадили барвінком.
Про барвінок писав Тарас Шевченко. Зокрема є у великого Кобзаря вірш, написаний 1860 року, з присвятою "Н.Я.Макарову на память 14 сентября":
Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт перед світом
В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти,
Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода!
Ця квітка зачарувала немало письменників та художників України. Серед них - Леонід Глібов ("Квіткове весілля"), Олександр Олесь, Дніпрова Чайка, Іван Драч, Степан Будний та інші.
Милозвучну назву красивої рослини люди дали деяким селам, наприклад, Барвінкове, Барвінківка, Барвінки тощо.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZ0J01RJhcTWJOP4eys87lIiRr6sI4JBNulJ_ewH-SD_w48DRYUZlxIinj-aGHTQaFqzRLNMZX3D1uoYMnF7A15vkpdqBMBX7zM2fBNOTMhl0VL_kE4b2N6pUdbwf6hzo5sfq1rUeGDfQ/s200/b5.jpg)
У середньовічні часи про барвінок було створено багато різних повір'їв та легенд. Існувало, наприклад, повір'я, що досить чоловікові й жінці з'їсти листок барвінку, як між ними спалахне палке кохання.
Казали, що ця рослина оберігає від нечистої сили та чаклування. Барвінок вішали над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім. Вінки з барвінку одягали на злочинців, яких вели на страту, щоб таким чином відігнати нечисту силу. Як пошановували цю рослину, свідчить і такий звичай: її ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб вона не загинула від спраги.
Уявлення про таємничу силу рослини відбилося і в народних назвах. Наприклад, у Франції одна з народних назв барвінку досить незвичайна - фіалка відьом.
У творі "Сповідь" французький мислитель XVIII століття Жан-Жак Руссо описав історію своїх почуттів, пов'язану з барвінком.
Твір набув широкої популярності, а разом зі славою книги зростала і відомість цієї рослини.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-F_gz3jb0vBkpFFYuLQcowwcdDEk4RiIjX669guvLNvbzNZqxx-zrmRXw69ScXXr5aIJEge4dCvIsMJnECspn-knDEjM7XeLkjI3Zyc-Cl0B5e-qpAZowIiQ7gEI2xUMd1SIEZjWJMoU/s200/014-vinsa-herbaceae-810x575.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEga_FtrrMnuAJ7QmFHc9sxt5DuL00vsapl7v4ET7Nz6IoBtORehOhTxAS2k9qqgRQ_cuxzrr9JPgGF4rU277Ltc7wTukAEw7x8YEXpONAtpHkT6RAgwgw5u6Wt2UvhoU7tktD-r9BZIrQ0/s200/b12.jpg)
Народ гідно пошанував і пам'ять видатного мислителя. На його батьківщині, у Женеві, на мальовничому острові серед озера було споруджено пам'ятник Руссо, підніжжя якого обсадили барвінком.
Про барвінок писав Тарас Шевченко. Зокрема є у великого Кобзаря вірш, написаний 1860 року, з присвятою "Н.Я.Макарову на память 14 сентября":
Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт перед світом
В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти,
Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода!
Ця квітка зачарувала немало письменників та художників України. Серед них - Леонід Глібов ("Квіткове весілля"), Олександр Олесь, Дніпрова Чайка, Іван Драч, Степан Будний та інші.
Милозвучну назву красивої рослини люди дали деяким селам, наприклад, Барвінкове, Барвінківка, Барвінки тощо.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiRs-A8YX3rsFuJJ6PXbG9MLsfFE9sX6qOqb56OIJwjEzvQU6-iKjxYoqZ-ZU-cLPAJxrV7upJ-cMA5RHVhZMK6lt-hhv4pGXBevnaRTSbc3zvxa9BckJEzZgk2XXB6Ll0iIrV2EwwJxGA/s200/b1.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZ0J01RJhcTWJOP4eys87lIiRr6sI4JBNulJ_ewH-SD_w48DRYUZlxIinj-aGHTQaFqzRLNMZX3D1uoYMnF7A15vkpdqBMBX7zM2fBNOTMhl0VL_kE4b2N6pUdbwf6hzo5sfq1rUeGDfQ/s200/b5.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий