13. Міф про золотий вік викладено - з досить помітними змінами в бік наближення до земної реальності в подробицях - у поемі "Метаморфози" римського поета Овідія (43 р. до н.е. - 17). Назва його поеми стала крилатим словом.

Метаморфоза означає перетворення. 

Слово це широко вживається в нашій мові для характеристики несподіваних - радісних або прикрих - змін: 

  І висушить земля людські гарячі сльозт                                                                                                   І бронзовим вінком вінчатиме труди,                                                                                                          Бо душу полонять нові метаморфози,                                                                                                     Де доброта живе, а злу нема ходи.  (А. Малишко)

12.  З усіх чотирьох Гесіодових віків крилатим став золотий вік і, частково, залізний вік (так називають іноді XIX ст.).          Золотий вік - щаслива пора, епоха розквіту: "То був "золотий вік" театру на Україні, зумовлений не лише творчим піднесенням, але й тим, що театр і далі залишався майже єдиною мистецькою формою ідейного впливу - ні сучасної телевізії, ні радіо ще й на світі не було, та й кінематографія радянська ще тільки зароджувалась" (Ю. Смолич).                                                                       

Деякі імператори (наприклад, римський імператор Коммод, який жив у II ст., Катерина II) наказували іменувати час свого правління золотим віком.

11. У поезії та художній прозі можна зустріти Єлісейські поля,  єлісейські квіти як синонім поняття царства краси, щастя:               Яснозорі води,                                                                                                                                             Одбите в них святе лице природи,                                                                                                             Заквітчана берегова трава                                                                                                                           І простих душ немудрії слова, -                                                                                                                 Чи ж це не пристань після бур житейських,                                                                                             Не милий спокій квітів єлісейських?           (М. Рильський)

   

               В інших текстах зустрічаємо пізніше значення вислову піти на єлисейські поля - померти.

10. Гесіод спробував об'єднати кілька суперечливих міфів. Так, Гомер в "Одіссеї" згадує поля блаженних (ЕлІсій, ЕлІзіум, ЕлІзій, ЄлісЕйські поля) як красиву долину на березі Океану на крайньому заході земного кола, де "нема ні хуртовини, ні холодів. зими не буває", де завжди віє легенький вітерець. Там перебувають герої. В інших міфах Елісіум - загробний світ, де перебувають тіні достойних людей.

9.  Вік, у якому жив сам Гесіод, він називає залізним. Описує цей вік автор дуже похмурими барвами: боги не дають людям вільно зітхнути, примушуючи їх увесь час працювати; життя коротке, на землі панує не закон, а сила; діти народжуються старими, скрізь панують чвари; від зла немає рятунку; людство йде до загибелі.

 8. Після цього землю, за Гесіодом, населили герої. Вони походили від богів, були войовничі, але справедливі й благородні. Подвиги їх прикрасили землю і рід людський. Усі вони загинули, останні - під час Троянської війни. Після смерті боги начебто нагородили героїв безсмертям і перенесли на острови блаженних, де вони жили, не знаючи ні горя, ні турбот, ні праці, бо земля там сама родила тричі на рік.

7.  Після срібного настав мідний вік; люди жили в мідних будинках, мали мідне знаряддя і зброю, бо саме в цей вік на землі почалися війни. Це покоління не обробляло землю; їжу вони здобували, грабуючи інших.Так вони винищили одне одного й зникли з поверхні землі.