Маленькі оповідання. "Біля телефонної будки"
18.1. Студентка педінституту Галина Мироненко стояла біля телефонної будки. Їй конче треба було подзвонити, але, як навмисне, автомат був зайнятий. Якась школярка весело й голосно розмовляла з подругою: - Олю, ми так добре відпочиваємо. Шкода, що ти хвора. Учора були в нашому кінотеатрі. Там дуже гарно після ремонту. Нові крісла, а на стінах такі симпатичні орнаменти з різнокольорових камінців. "Ех, ти, - подумала студентка. - Як же ти говориш? Не "різнокольорові", а різноколірні. Кольороввий - це забарвлений у якийсь колір. Коли ж хочуть підкреслити, що якомусь предметові властиві різні кольори, то його так і треба називати - різноколірним. Адже ми говоримо: баготоколірний, одноколірний, безколірний" .
Комментариев нет:
Отправить комментарий