Усім вітання з новорічними святами! Нехай усі будуть здорові та щасливі! 

2. У передмісті Афін, за міською стіною, була могила; вважалося, що там похований герой Академ. Священний сад навколо могили на честь героя було названо Академією. В алеях саду філософ Платон, який жив у IV столітті до нашої ери, проводив бесіди зі своїми учнями, тому заснована ним школа дістала назву академія. Пізніше словом академія почали називати наукові й вищі навчальні, а також художні заклади (Академія наук, Військово-повітряна академія, Академія мистецтв).

 

Тема "Слова з незвичайною біографією".                                            1. На честь героя. Назва академія прийшла до нас із Стародавньої Греції й пов'язана з ім'ям міфологічного героя Академа. Словом герой (з грецької - владика, пан) у міфології спочатку називали дух померлих визначних предків, вождів, що, за повір'ям, впливав на живих. Стародавні греки вірили, що герої живуть собі далі й у гробниці. Їх вважали посередниками між богами й людьми, рятівниками, захисниками від усього лихого. Проте, гадали греки, герої можуть бути й небезпечними, якщо їх не шанувати. Тому гробниці, у яких начебто жили герої, були об'єктом культу.      

15. А відкривши вже першу сторінку статті "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", переконуємося: наші здогади виявилися слушними. Починається вона так: "Гегель десь зауважує, що всі великі всесвітньо-історичні події й особи появляються, так би мовити, двічі. Він забув додати: перший раз як трагедія, другий раз як фарс". Ілюструючи цю думку, Маркс наводить приклади, ряд яких закінчується зіставленням Наполеона I і Луї Бонапарта: "племінник замість дядька". Далі таке: "І та ж сама карикатура в обставинах, при яких мало місце друге видання вісімнадцятого брюмера!" Останні чотири слова підтверджують висновок про роль дати в назві знаменитого Марксового твору.                             

 Замість "вісімнадцяте брюмера" можна було сказати просто Брюмер, але тоді це слово треба було б написати з великої букви: Брюмер, як зазначено в "Українському правописі", уживаютьу значенні "переворот 18 брюмера 1799 р.".  

14. Навіть ще не розгорнувши праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", пригадавши деякі факти французької історії, а саме, що 18-го брюмера VIII року республіки Наполеон Бонапарт здійснив контрреволюційний переворот, - можна дійти висновку: "вісімнадцяте брюмера" тут ужито не як дату, пов'язану з Луї Бонапартом, а в переносному значенні - як символ здійсненого в певних історичних умовах, в інтересах великої буржуазії державного перевороту, з усіма наслідками, що з нього випливають.

13. Як же розуміти цю дату в заголовку? Брюмер у революційному республіканському календарі відповідав часові - 22-23 жовтня до 20-21 листопада, а (ми це щойно бачили) найважливіші події в житті Луї Бонапарта припадали на грудень. Та й узагалі республіканським революційним календарем не користувалися з 1806 року.  

12. Спробуємо замислитися над заголовком цієї статті. Історія свідчить: Луї Бонапарт, племінник Наполеона I Бонапарта, скориставшись з обстановки, що склалася в країні, домігся обрання його в грудні 1848 року президентом республіки; у грудні 1851 року він учинив державний переворот, а рівно через рік оголосив себе імеператором Наполеоном III. 

11. У Карла Маркса є відома праця "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", датована 1852 роком. У ній на основі аналізу подій революції 1848-1851 років у Франції сформульовано важливі положення про історичну необхідність союзу робітничого ласу і селянства в буржуазно-демократичній і соціалістичній революціях, про гегемонію пролетаріату в обох революціях. Тут уперше Маркс висунув тезу про те, що для перемоги пролетарської революції буржуазну державну машину треба зламати.  

 
10. Наполеон I Бонапарт, який у 1804 році оголосив себе імператором, з 1-го січня 1806 року скасував цей календар. Відновлений він був Паризькою комуною в 1871 році, але після її розгрому знову був запроваджений григоріанський календар. 

 

9. Закінчувався рік трьома літніми місяцями: месидором, термідором, фруктидором. Назва місяця жнив - месидора - утворилася від латинського слова, що означає "жнива", і грецького - "дарунок". Термідор - місяць спеки, в основі його - два грецьких слова: "тепло" і "дар". Останній, дванадцятий місяць року за французьким революційним республіканським календарем - фруктидор - місяць плодів. 

 

 
8. Весна починалася із жерміналя, назву якого утворено від латинського слова germen - паросток, пагін; місяць проростання - сьомий у календарі. За ним іде місяць цвітіння - флореаль; по-латині floreus - багатий на квіти. Закінчувалася весна в преріалі - місяці лугів, - від кінця травня до кінця червня. Преріаль має спільний корінь із словом прерії - рослинністю степів у Північній Америці. Французькою мовою prairie - луг. 

 

 

 

7. Третій місяць революційного республіканського календаря  - фример. Його назва утворена від слова frimas - паморозь, іній. Це місяць заморозків. Нівоз походить від латинського слова, яке означає "сніжний". Плювіоз - місяць дощу - з 20-21 січня по 18-19 лютого. Латинською мовою pluviosus - дощовий. 

 
 Останній місяць зими у Франції вітряний. Тому шостий місяць року - вантоз, що бере початок від латинського ventosus - вітряний.   

6. Назви місяців пов'язувалися з явищами природи за сезонами. Першим - з 22-23 вересня до 21-22 жовтня - був вандем'єр - місяць збирання винограду (французьке слово вандем'єр походить від латинського vindemia, що означає "збирання винограду"). Brume по-французьки - густий туман, брюмер - місяць туману, другий, осінній, місяць року. 

 

    

5. А те, що в основі найменування покажчика на цілий рік (та й інших значень цього слова) лежить назва тільки початку місяців, то в різних мовах можна знайти подібні тенденції. Наприклад, від найменування перших двох літер бере назву сукупність усіх літер, розміщених у певному, установленому в даній мові порядку: алфавіт - від назв грецьких літер альфа і бета, або віта; азбука - від давньоруських аз і буки; абетка -  від назв літер сучасної мови а і бе.                                                                  

Так от новий революційний календар у Франції було запроваджено 5 жовтня 1793 року. Початком року і взагалі літочислення почали вважати день проголошення Республіки - 22 вересня 1792 року.   

4. Одним із заходів Конвенту - законодавчого органу періоду Французької буржуазної революції кінця XVIII століття - було введення нового календаря. Слово календар походить від латинського calendarium, що буквально означає "боргова книжка". Який же тут зв'язок? У давньоримському календарі перші дні кожного місяця називалися календами. Як було узвичаєно, боржники платили проценти в перший день місяця, тобто платили проценти в перший день місяця, тобто в календи, звідси назва боргової книжки.

3. Що ж це за  слова - термідор, брюмер? А що означає "Жерміналь" - адже так зветься роман видатного французького письменника XIX століття Еміля Золя?                                                                 Це назви місяців французького революційного календаря, відомі всьому світові. А як же називаються інші місяці, що означають, якого вони походження?

2. Із хвилюванням і жалем довідуємося ми про події 9 термідора II року республіки, коли контрреволюційна буржуазія зробила переворот, а наступного дня стратила Робесп'єра.                                                                                         Минуло кілька років, і підтриманий великою буржуазією, спираючись на армію, генерал Бонапарт очолює державний конрреволюційний переворот і стає першим консулом Франції. Це відбулося 18-19 брюмера VIII року республіки, тобто 9-10 листопада 1799 року.   

Тема "Від вандем'єра до фруктидора"                                              1. Французька буржуазна революція кінця XVIII століття - яскрава сторінка всесвітньої історії. В усіх куточках земної кулі протягом майже двохсот років люди, які борються за соціальну справедливість і національну незалежність народів, з інтересом вивчають події тих незабутніх днів. Ось революційний Париж штурмує Бастилію - політичну тюрму, оплот феодально-абсолютистського режиму; ось на величезному майдані виступає полум'яний трибун Жан-Поль Марат, за яким закріпилося, як друге ім'я, прізвисько "Друг Народу".

Перед очима, наче живий, - глава революційного уряду  якобінської диктатури, сміливий і рішучий у боротьбі з ворогами Максимільєн Робесп'єр.  

12. Ось чому, поряд з іншим, нас цікавлять власні й загальні назви, пов'язані з античною, давньогрецькою міфологією, назви, введені в обіг у дні французьких революцій, терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, що існують у нашій мові як свідчення високої матеріальної і духовної культури народу, його причетності до найвищих досягнень цивілізації.   

11. Виступаючи на III Всеросійському з'їзді Російської Комуністичної Спілки Молоді 2 жовтня 1920 року з історичною промовою "Завдання спілок молоді", володимир Ілліч Ленін, як відомо, поставив перед молодим поколінням завдання вчитися комунізму. В. І. Ленін зазначав: "Без ясного розуміння того, що тільки точним знанням культури, створені всім розвитком людства, тільки переробленням її можна будувати пролетарську культуру, - без такого розуміння нам цього завдання не розв'язати. Пролетарська культура не є культура, що вискочила невідомо звідки, не є вигадка людей, які називають себе спеціалістами по пролетарській культурі. Це все цілковита нісенітниця.

Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства, поміщицького суспільства, чиновницького суспільства. На місце старої учоби, старої зубрячки, старої муштри ми повинні поставити вміння взяти собі всю суму людських знань".