7. У царській Росії революційною піснею підпілля , засання, страйків і демонстрацій була "Марсельєза". Назва цієї пісні стала крилатою й означає революційний заклик:

             Гукнули бідні: ближні й дальні!                                                                                                                  Не телеграми привітальні,                                                                                                                          а кулю в лоба глитаям!                                                                                                                               Візьмім, візьмім на гострі леза!                                                                                                                Всім краям - Марсельєза!      (П. Тичина)

Слова і музику пісні написав за одну ніч - 25 квітня 1792 р. - капітан інженерних військ Руже де Ліль у Страбурзі. Це був спочатку похідний марш, написаний для Рейнської армії Франції, яка стояла в Страсбурзі. Цей марш, переписаний від руки, почали передавати з міста до міста, і через три місяці його приніс у Париж батальйон добровольців з Марселя. З новим іменем - "Марсельєза" - пісня облетіла всю Францію, стала гімном Французької революції, під її звуки революційна армія Франції громила своїх ворогів. Вона лунала на барикадах повстань паризького пролетаріату і в 1830 р., і в 1848 р., її співали бійці Паризької комуни. 

 Наполеон, проголосивши себе імператором, заборонив цю революційну пісню; нині вона - державний гімн Франції.