2.8. - Софіє Іванівно, можна мені?                                  - Тобі щось неясно, Оксано?                                      - Ні, ясно. Я тільки хотіла сказати, що Юрко, сперечаючись із Валею, сам висунув доказ на її користь. Він сказав: припустимо. що невідомо, кому належить тілогрійка - робітникові, техніку чи інженерові. Тим самим він визнав, що робочий одяг може належити не тільки робітникові, а будь-якій людині іншого фаху. Це означає, що одяг пов'язаний зі словом робота, а не робітник. Тому й треба казати робочий одяг, а не "робітничий одяг". 

 - Що скажете на новий аргумент? Молодець, Оксано. У нас є ще дві хвилини. Зараз я прочитаю уривок з поезії Максима Рильського  "Мандрівка", а ви подумаєте і скажете, чому поет уживає там слово робочий, а не робітничий.                                     О, тиха пристане робочого стола,                                                                                                           Де ще на якорях дрімають вірні рими,                                                                                                       Де мислі щоглами підносяться стрункими,                                                                                             Струмують образи, як понадводна мла!                                                                                                        Коли вчителька прочитала, Юрко із властивою йому схильністю до суперечок спробував висунути гіпотезу, що віршовий розмір не дав змоги вставити слово робітничий, але Софія Іванівна посварилася  на нього пальцем.                                   Учнями вона була задоволена.