5. А ще товаришем був вірний кінь козацький, як чумакові й селянинові-хліборобу - віл: "Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові..." (Михайло Коцюбинський, "На крилах пісні"). Ця традиція - називати навіть неживий предмет або безсловесну тварину товаришем - збереглася і до наших часів:
Перед кожним із нас кулемет,
Що розстрілює ворога в дим,
Наш товариш і брат -
Наш "максим". Володимир Сосюра
Комментариев нет:
Отправить комментарий