5. Ще одна дуже давня  "міжнародна" приправа - кмин. Зерна цієї рослини люди вживали як приправу до їжі і напоїв з дуже давніх часів. Ми використовуємо його в парфумерії, для надання потрібного нас запаху напоям, кмином посипають хліб при випіканні, кладуть у консерви та ін. Про те, що цю рослину знають і  культивують здавна, свідчить історія її назви: у дуже давні часи вона прийшла із семітських мов у грецьку, а з грецької - у латинську.

Пізніше або з латинської мови безпосередньо, або із середньовічної німецької слово перебирається на схід. У середньовіччі назва рослини звучала в нас як кумен. У поляків це кмін, в українській мові існує кілька варіантів тієї самої назви: кмин, кмен, кмін, цмін, тмін, тмин. У російську мову слово тмин потрапило через українську.