4. І назву петрушки, і ставлення до неї у греків перейняли римляни. Далі шлях назви традиційний: з латині в німецьку мову (петерсільє), від німців до чехів (петржель), до поляків (пєтрушка) і до нас - східних слов'ян. Слід пам'ятати, що на час "пересування" назви рослини все далі на схід перша частина її (петрос) усе більше наближалася до імені "Петро" (це ім'я також від петрос) і

все більше віддалялася від первісного значення цього імені ("камінь"), бо городня петрушка давно вже забула про те сіре каміння на півдні Греції, серед якого її вперше помітили люди. У російській мові і назва рослини петрушка і зменшена,  пестлива форма  імені Пётр - Петруша, Петрушка збігаються, а тому і з'явилася думка: петрушку назвали за ім'ям Петро, хоча насправді її назвали зовсім незалежно від цього імені.