57. Та не всі прикмети, покладені в основу найменування наших міст, селищ і сіл, так порівняно легко розкриваються, як ті, що були розглянуті. З тих часів, коли ці поселення діставали назву, багато слів або зовсім загубилося у віках, або залишило свій слід тільки в невиразних коренях споріднених слів.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjx1pCtmNsBqXIccA1AF9DSPR8USuU_OSBaSn_l4kphhgc1l_517uEKMvg-kOyNnuABSIQ6b8kTD_8DFXt2OnNPkyie0oL-WutuobaOYBaLMxx3wEEvYEEipfziO_PmFuSp1Hf816B_Q1g/s200/%25D1%2580%25D0%25B5-1.jpg)
Так, місто Рені (Одеська область) - райцентр і пристань на ріці Дунай - має слов'янську назву, хоча на перший погляд слово рені здається чужим, запозиченим.
Збереглися відомості про те, що слов'яни називали цю місцевість Перунова Рень (назва, очевидно, ще дохристиянська, а втім, цей бог жив у свідомості слов'ян ще не одне століття за християнства).
Слово рень (засвідчене в Іпатіївському літописі 988 року), у якому ь було коротким голосним ⦗е⦘, а не знаком пом'якшення, означало "коса", "мілина"; було ще слово ринь - підводна кам'яна або глиняна гряда. У сучасній мові збереглося рідко вживане слово рінь - "грубий пісок".
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjJDaLEZXsZG0AduVPZKcOGcW6bSQKBELn2kFvcoSjBE0K2vXW8ze3kPJdx0iadma8vngJXUJsy4TXmRuar5swPeCZhwrtK7usZNqjjI77vfkQ8wOVruyiEwj-8vzmOgJ0Hthpm0SA_fBc/s200/%25D1%2580%25D0%25B5-7.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjx1pCtmNsBqXIccA1AF9DSPR8USuU_OSBaSn_l4kphhgc1l_517uEKMvg-kOyNnuABSIQ6b8kTD_8DFXt2OnNPkyie0oL-WutuobaOYBaLMxx3wEEvYEEipfziO_PmFuSp1Hf816B_Q1g/s200/%25D1%2580%25D0%25B5-1.jpg)
Так, місто Рені (Одеська область) - райцентр і пристань на ріці Дунай - має слов'янську назву, хоча на перший погляд слово рені здається чужим, запозиченим.
Збереглися відомості про те, що слов'яни називали цю місцевість Перунова Рень (назва, очевидно, ще дохристиянська, а втім, цей бог жив у свідомості слов'ян ще не одне століття за християнства).
Слово рень (засвідчене в Іпатіївському літописі 988 року), у якому ь було коротким голосним ⦗е⦘, а не знаком пом'якшення, означало "коса", "мілина"; було ще слово ринь - підводна кам'яна або глиняна гряда. У сучасній мові збереглося рідко вживане слово рінь - "грубий пісок".
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjJDaLEZXsZG0AduVPZKcOGcW6bSQKBELn2kFvcoSjBE0K2vXW8ze3kPJdx0iadma8vngJXUJsy4TXmRuar5swPeCZhwrtK7usZNqjjI77vfkQ8wOVruyiEwj-8vzmOgJ0Hthpm0SA_fBc/s200/%25D1%2580%25D0%25B5-7.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий