10.2. Готуємося до ЗНО. Усе про бароко.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgty7t9kdCfjUmHbXMpbAZiS9fTPV2xmEa59XGUQPUDt8-auVM6GIRqwLW57YzzCMQaCSuLtSJ7HPsQEdx7hDAdBIVazewSJakujLSNz4ZFskH_YSBwoKZdRoAlLd1f3fQzKNQQAe5CuhM/s200/BA-2.jpg)
Бароко (від іт. barocco - дивний, химерний) - напрям у літературі та мистецтві Європи XVI - XVIII ст. (в Україні розвинувся в XVII - XVIII ст.), поява якого була спричинена втратою ілюзій щодо провідних ідей доби Відродження.
Отже, напрям бароко прийшов на зміну Відродженню. Його художня система надзвичайно складна: їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладненість форми. Література бароко поєднує релігійні та світські мотиви й образи, тяжіє до різних контрастів, складної метафоричності, до алегорій, прагне вразити читача пишним, барвистим стилем та риторичним оздобленням твору.
У різних країнах і літературах бароко склалося неодночасно. Цим терміном прийнято називати напрям і домінуючий стиль у мистецтві середини XVI - початку XVIII століття, що виник спершу в архітектурі, живописі, а пізніше - і в літературі.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-EHjuyYeiYv2HHem9hANnAuoDxnJYZvnAS_ILik-AYPzJEnPPsOELhzrlQWf9x1yeQVFZ3H3hycsznc5z7pb8w5rSIo6093lxocR09tgXsrYupBtAJKESDVTLko5zxf8G1CtFFk1B04w/s200/BA-4.jpg)
Ознакою бароко є його контрастність. Вона виявляється, зокрема, у зображенні героїв і в щасті, і вгорі, у протиставленні земного й неземного. Названі риси бароко яскраво розкриваються у відповідних метафорах, символах, алегоріях: життя людини нагадує квітку, що губить пелюстки, сама людина - це скло; Смерть, Доля, Віра стають досить поширеними алегоричними персонажами.
Захоплення ускладненою формою, химерним, дивним виявилося в барокових письменників у нанизуванні метафор, порівнянь, антитез, зверненні до фігурної поезії.
Найвидатніші представники бароко - П. Кальдерон в Іспанії, Д. Маріно й Т.Тассо в Італії, Х. Гріммельсхаузен у Німеччині.
Першим українським письменником, творчість якого була позначена рисами бароко, вважається Іван Вишенський.
Значну роль у становленні цього стилю відіграла Києво-Могилянська колегія (пізніше - академія).
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjElUiEKpTf6_SyYq9t-LeNd6BipOlGvT3eZlcBUAZUcBeRK0BL8PXfv-_-OmyWN1Hihkvtj_xxkzSety6qbEwsHTPhmld7EvDOYXlvITFfKoINb7zYGKwEny046Z9fCcZy5RAS8HBw494/s200/BA-5.jpg)
Його професори організували своєрідні курси поезії, на яких приділяли значну увагу характеристиці курйозних, фігурних, панегіричних віршів. Науку віршування вивчали не лише теоретично, а й практично вправлялися у складанні віршів.
Останнім великим українським письменником епохи бароко був Григорій Сковорода, з творчістю якого, за твердженням Д.Чижевського, "літературне бароко не дожевріло, а догоріло повним полум'ям до кінця та враз згасло".
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjfI_kAB20vgsSO7rXU4RX4coZeDmIdt9JC3KnRgKNMU3GV9x3oIXA3xex-DMfQSk1aDVfg7VhUwz6s5-vX1UcJfawewrFQH5XN0pZv0NU0cxob1P1Xq9ZAvV2iqVtUy7ZnyvdG2OQlI5c/s320/BA-8.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgty7t9kdCfjUmHbXMpbAZiS9fTPV2xmEa59XGUQPUDt8-auVM6GIRqwLW57YzzCMQaCSuLtSJ7HPsQEdx7hDAdBIVazewSJakujLSNz4ZFskH_YSBwoKZdRoAlLd1f3fQzKNQQAe5CuhM/s200/BA-2.jpg)
Бароко (від іт. barocco - дивний, химерний) - напрям у літературі та мистецтві Європи XVI - XVIII ст. (в Україні розвинувся в XVII - XVIII ст.), поява якого була спричинена втратою ілюзій щодо провідних ідей доби Відродження.
Отже, напрям бароко прийшов на зміну Відродженню. Його художня система надзвичайно складна: їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладненість форми. Література бароко поєднує релігійні та світські мотиви й образи, тяжіє до різних контрастів, складної метафоричності, до алегорій, прагне вразити читача пишним, барвистим стилем та риторичним оздобленням твору.
У різних країнах і літературах бароко склалося неодночасно. Цим терміном прийнято називати напрям і домінуючий стиль у мистецтві середини XVI - початку XVIII століття, що виник спершу в архітектурі, живописі, а пізніше - і в літературі.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-EHjuyYeiYv2HHem9hANnAuoDxnJYZvnAS_ILik-AYPzJEnPPsOELhzrlQWf9x1yeQVFZ3H3hycsznc5z7pb8w5rSIo6093lxocR09tgXsrYupBtAJKESDVTLko5zxf8G1CtFFk1B04w/s200/BA-4.jpg)
Ознакою бароко є його контрастність. Вона виявляється, зокрема, у зображенні героїв і в щасті, і вгорі, у протиставленні земного й неземного. Названі риси бароко яскраво розкриваються у відповідних метафорах, символах, алегоріях: життя людини нагадує квітку, що губить пелюстки, сама людина - це скло; Смерть, Доля, Віра стають досить поширеними алегоричними персонажами.
Захоплення ускладненою формою, химерним, дивним виявилося в барокових письменників у нанизуванні метафор, порівнянь, антитез, зверненні до фігурної поезії.
Найвидатніші представники бароко - П. Кальдерон в Іспанії, Д. Маріно й Т.Тассо в Італії, Х. Гріммельсхаузен у Німеччині.
Першим українським письменником, творчість якого була позначена рисами бароко, вважається Іван Вишенський.
Значну роль у становленні цього стилю відіграла Києво-Могилянська колегія (пізніше - академія).
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjElUiEKpTf6_SyYq9t-LeNd6BipOlGvT3eZlcBUAZUcBeRK0BL8PXfv-_-OmyWN1Hihkvtj_xxkzSety6qbEwsHTPhmld7EvDOYXlvITFfKoINb7zYGKwEny046Z9fCcZy5RAS8HBw494/s200/BA-5.jpg)
Його професори організували своєрідні курси поезії, на яких приділяли значну увагу характеристиці курйозних, фігурних, панегіричних віршів. Науку віршування вивчали не лише теоретично, а й практично вправлялися у складанні віршів.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj7eleYEDMBEJxvbYV0WJoC9SFBzeSf8Ahr3HHaWiyQHY_O0Eu8uL_FnPfYYlA3puFD5817o_2WqUti5rOFmLAQ40Lzi6K4CWxsrCci71JGfgoyZz1CljJQuBfG1PyxIPQ5czbqgPOOLUs/s200/BA-9.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjfI_kAB20vgsSO7rXU4RX4coZeDmIdt9JC3KnRgKNMU3GV9x3oIXA3xex-DMfQSk1aDVfg7VhUwz6s5-vX1UcJfawewrFQH5XN0pZv0NU0cxob1P1Xq9ZAvV2iqVtUy7ZnyvdG2OQlI5c/s320/BA-8.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий