5. Згадуються завжди разом також три грації (у римлян) або три харити (у греків) - богині краси, радощів; утілення жіночої принадності. Зображувалися вони по-різному: спочатку це були три камені - без облич, без деталей одягу і фігур; пізніше - як невиразні людські постаті в довгих хітонах, а з III віку до н. е. - як прекрасні дівочі постаті (відомі скульптурні групи пізніших часів - Канови, Торвальдсена та ін.). У переносному значенні - красуні: "Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тоботю!" (Леся Українка).       

В українській мові слова грація, граціозність - загальні назви із значенням витонченості, краси рухів людини, поз її тіла: "Її грація, витончена постать будили загальний подив" (І. Вільде).