3. Аполлон був влучним стрільцем: кожна випущена ним стріла була смертельною (його часом зображують із луком і стрілою). Якось він побачив крилатого хлопчика ЕрОта (АмУра), який клав стрілу на тятиву свого золотого лука. Аполлон засміявся: «Невже ти хочеш стати таким, як я? Покинь ці забави, дитино!» Ерот, бог кохання, образився і сказав: «Зараз я поцілю в тебе!» Стрілу, що викликає кохання, він пустив у серце Аполлона, а стрілу, що вбиває кохання, - у серце німфи ДАфни (за грецькою міфологією, німфи – богині річок, ручаїв, долин, дерев та ін., юні, прекрасні, веселі й легковажні створіння).