12. Часто можна побачити на фасадах театрів, у фойє, у театральному музеї чи в залі зображення високої жінки з пов’язкою на голові, у вінку з виноградного листя, у театральній мантії, на котУрнах (взуття на дерев’яних підошвах, яке збільшувало зріст актора, надавало його постаті величності, а ході - урочистості), із трагічною маскою в одній руці й мечем або палицею в другій. Упізнали? Так, це Мельпомена - муза трагедії, покровителька театру та його уособлення. А звідси й назва акторів – слуги Мельпомени. Ставати на котурни – бути неприродним, зарозумілим, звеличувати себе: «Я ніколи не хотів ставати на котурни, ані щадити себе» (Іван Франко)