27. І як приємно знати, що є на світі станція Єрофей Павлович (Читинська область), яка одержала свою назву в кінці XIX ст. на честь "першопроходця" XVIII ст. козака Єрофея Павловича Хабарова (це на його честь дістало назву й місто Хабаровськ). 

26.  Окрім "помазаників божих", як називали колись коронованих осіб, сліди-імена залишали й інші високопоставлені особи: герцоги Йоркські ("Нове місто дому герцогів Йоркських" - так звався спочатку Нью-Йорк),

герцог Оранський (Моріц Оранський мав "небесного патрона" - святого Маврикія, іменем якого названий острів Маврикій), лорд Мельбурн (місто Мельбурн в Австралії),

лорд Сідней (прем'єр-міністр Англії в кінці XVIII ст., ім'ям якого було названо місто Сідней в Австралії) та ін.

25. "Ну, добре, - скажете ви, - цар Петро I будував місто, Френсіс Дрейк вклав у будівництво нового міста награбоване багатство й неабияке зухвальство, імператор Константин створював столицю могутньої на той час імперії. А королева Вікторія? Що зробила вона для тих місць, які були названі її ім'ям?"

І справді на карті світу десятки назв, пов'язаних з іменем цієї англійської королеви, розкиданих у найвіддаленіших місцях землі: водоспад Вікторія в Африці, штат Вікторія в Австралії, місто Вікторія на Сейшельських островах...

Усе це всього-на-всього почесні назви, бо королева Вікторія за 64 роки свого перебування на троні жодного разу навіть не побувала в місцях, названих її ім'ям.  

24. Є місто, яке ми знаємо під чотирма назвами: Стамбул, Константинополь, Візантія, Царград. Давньогрецьке місто Візантія було перейменовано в Константинополь, коли імператор Константин I зробив його столицею першої християнської імперії.

Царградом його називали київські князі, коли ходили туди "добувати славу" - і вішали щит на його ворота. Назва Стамбул з'явилась у міста, можна сказати, через помилку.

Коли турки завоювали Константинополь, вони від місцевих жителів-греків постійно чули: іс тен полін. Завойовники вирішили, що так зветься це місто, а насправді жителі міста казали "до міста", як часто кажемо й ми. Так і з'явилась нова назва - уже не "імператорська" (Константинополь), а "народна": Істенполін - Стемполі - Стамбул. 

23. А ось що розповідається про назву міста Сан-Франциско. Місто одержало свою назву в пам'ять сера Френсіса Дрейка, жорстокого пірата, корсара її величності королеви Англії, який розсіяв по всій західній півкулі легенди про свою жорстокість і про закопані в землі скарби.

Френсіс - це побутова форма імені Франціск. Сер Дрейк усе ж не відважився закріпити пам'ять про себе прямо в назві міста. Він пішов обхідним шляхом: начебто я і начебто це не я, а мій небесний покровитель.

22. Імена людей залишили сліди й у власних назвах - найчастіше в назвах міст. Проте подробиці таких найменувань, як правило, швидко забувалися. Так, наприклад, Ленінград - на самому початку, при його "хрещенні" був названий не Петербург - "місто Петра", а Санкт-Петербург - "місто святого Петра" - "небесного патрона" царя Петра I. 

 Це санкт ("святий") було відкинуте в 1914 р. і Петербург - Петроград - Пітер став тим, чим він і був: містом, яке побудував цар Петро I, як би він не ховався за святого Петра (назва "Ленінград" уведена з 1924 по 1993 рр.). Зараз знову Санкт-Петербург.

21. Кайсар у пізніші часи вимовлялося кесар (у цій формі, як ми вже знаємо, воно перейшло в грецьку мову), кесар, цезар (в італійській мові - чезаре, у французькій - сезар, у німецькій - кайзер). Слов'яни спочатку взяли у греків слово кесар, проте пізніше й вони почали вживати слово цезар, оскільки воно було безпосередньо пов'язане з латинським титулом. Так, поступово відкладаючись, у мові слов'ян зібралися усі три форми одного колись слова: цесар, кесар, цар (останнє з'явилося вже на грунті слов'янських мов). 

20. Якщо поставити поряд три слова: Цесар, кесар, цар, то спільного, на перший погляд, між ними можна побачити небагато, хіба що те, що всії їх об'єднує поняття "влада". В усьому ж іншому ці слова несхожі: Цезар - власне ім'я, кесар - грецька назва давньоримських імператорів; цар - загальна назва (не титул) володаря в слов'янських країнах. Тепер розглянемо ці три слова в такій послідовності, у якій вони виникли.

Особисте прізвисько римського диктатора Кая Юлія Цезаря писалося Caesar, а вимовлялося римлянами Кайсар... Це ім'я стало титулом глави Римської імперії...