7. А звідки ж узялися ці канонічні імена? Греки візантійської доби, від яких і прийшло до нас християнство, зібрали в себе найкращі, на їх думку, за значенням і звучанням імена тих народів, із якими в них були торговельні й культурні зв’язки. Поряд з іменами давньогрецького походження у цей список потрапили давньоєврейські, давньоєгипетські, сірійські, вавилонські, латинські імена і навіть імена, про походження яких ми й досі нічого не знаємо. Було додано – дуже мало – слов’янських імен.
Усього в цьому канонічному списку було понад 800 чоловічих імен і десь 250 жіночих. Відомі нам з історії імена руських князів теж запозичені, але з інших джерел. Так, ім’я Борис походить від імені болгарського царя Богориса, який прийняв християнство у 864 р. Ім’я Гліб запозичене з давньоскандінавської мови (там його відповідник Готліб означав «нащадок бога»).
Комментариев нет:
Отправить комментарий