17.      Шлях, яким приходили до нас канонічні імена, однаковий: із греко-візантійських  джерел через старослов’янську мову в давньоруську. А от більш раннє життя слів, що лягли в основу канонічних імен, досить строкате. Подивіться: Ілля («сила Божа»), Єлизавета («Богом присягаюсь»), Іван («Бог помилував») у грецьку мову потрапили з давньоєврейської. Валентин свого часу було утворено від латинського дієслова «валере» - «бути сильним», «мати значення»; Віталій – від латинського прикметника «віталіс» - «життєвий». Антон виводиться від римського родового імені, корінь якого пов’язується з такими поняттями, як «купую взамін, збільшую ціну».