38.  Теоретичне обгрунтування ідей Миколи Івановича Кибальчича здійснив Костянтин Едуардович Ціолковський у своїй книзі «Вільний простір», яка побачила світ у 1883 р. У дев’яності роки Ціолковський пише науково-фантастичну повість «Поза землею» - про першу подорож у космос.

Свій літальний апарат Ціолковський називає по-різному : ракетою, снарядом, гарматою, реактивним приладом, апаратом, кораблем, небесною ракетою, небесним екіпажем. Найчайстіше зустрічаються дві назви – ракета і снаряд; частіше за інші вживається словосполучення реактивний прилад.

Так, у 1893 р. з’являється його праця «Дослідження світових просторів реактивними приладами»; у тексті автор роз’яснює цю назву так: «реактивний прилад, тобто рід ракети, але ракети грандіозної й особливим чином влаштованої». Із тридцятих років терміни ракета і реактивний прилад починають розрізнятися, стають двома термінами.