11. Слово пес можна пов'язати з кількома джерелами: з пёстрый, пістрявий (звідси - найдавніші приручені собаки мали пістряву, плямисту шерсть); можливий зв'язок з давньоіндійським пасу - "худоба", з латинським пекус - "худоба" (звідси - найдавніші собаки були сторожами отар); у

слова пес може бути спільний корінь з латинським спеціо - "дивлюся" (звідси  пес - доглядач, сторож). Слово собака з'явилось пізніше, воно прийшло зі Сходу, з іранських мов (у персів це сабах). Вживається воно лише в східних слов'ян; в інших мовах, якщо воно й зустрічається, то лише з переносним, негативним, осудливим значенням: "розбещена, зла людина".