3. Хоч абрикоси й гарно ростуть зараз у наших садах, особливо на півдні України, і достигають піднашим сонцем їхні прекрасні плоди, усе ж це - і рослина, і плід. і назва - чужинці. 

 

  Навіть не віриться, що якихось 300 років тому в нас його ще не знали, а возили плоди абрикосового дерева - на панську примху  - із Голландії. До того, як стати в нас "абрикосом", назва, разом з деревом і плодами, пройшла довжелезний шлях: абрикос (російське, українське, білоруське) -  abrikoos (голландське) - abrikot (французьке) - albecogue (іспанське) - аль-баркоок (арабське). Та й це ще не початок шляху: араби взяли свій аль-баркоок у римлян...