57. Та не всі прикмети, покладені в основу найменування наших міст, селищ і сіл, так порівняно легко розкриваються, як ті, що були розглянуті. З тих часів, коли ці поселення діставали назву, багато слів або зовсім загубилося у віках, або залишило свій слід тільки в невиразних коренях споріднених слів. 

 
  
Так, місто Рені (Одеська область) - райцентр і пристань на ріці Дунай - має слов'янську назву, хоча на перший погляд слово рені  здається чужим, запозиченим. 
   

Збереглися відомості про те, що слов'яни називали цю місцевість Перунова Рень (назва, очевидно, ще дохристиянська, а втім, цей бог жив у свідомості слов'ян ще не одне століття за християнства). 

   Слово рень (засвідчене в Іпатіївському літописі 988 року), у якому ь було коротким голосним ⦗е⦘, а не знаком пом'якшення, означало "коса", "мілина"; було ще слово ринь - підводна кам'яна або глиняна гряда. У сучасній мові збереглося рідко вживане слово рінь - "грубий пісок".