102.

Нехай з Нехом. Усі імена, незалежно від їхньої морфемної  будови і відмінювання, належать до однієї частини мови - іменника, хоч за походженням і морфологічними особливостями є серед них субстантивовані (які перейшли в іменники) прикметники (Зелений, Вороний, Ковалів, Микитин), дієприкметники (Мальований, Погорілий), особові форми дієслова, причому в наказовому способі (Прощай, Гадай, Нечіпай), частки (Хай, Нехай, Най, Либонь) і вигуки (Леле, Овва).

     Найбільшу групу з названих становлять субстантивовані прикметники або утворені за їх зразком прізвища. Тут засвідчуються якісні (Моторний, Ласкавий), відносні (Долинний, Верб'яний, Дульський) і присвійні (Гнатів, Дмитришин, Стахів), повні (Земляний, Галицький) і короткі (Глух, Куц, Крив) форми прикметників.