Урок 30. Твір-розповідь (5)
     До вашої уваги зразок розповіді на основі почутого.
  

                        Виховання у праці
        Одного разу на батьківських зборах зайшла мова про виховання в дітей честі, намагання все зробити своїми силами. "Розкажіть, шановна Маріє Михайлівно, - звернувся до однієї матері класний керівник, - ...розкажіть, хай усі батьки послухають, як ви виховуєте своїх дітей. Як ви відточуєте в їхніх душах ось цю дорогоцінну рису".                   Мати усміхнулась, розповіла:

- Ніколи нам з чоловіком виховувати своїх дітей. День у день ми на роботі: чоловік на тваринницькій фермі, а я - і в полі, і на току, де тільки треба, там і працюю влітку, а взимку разом із чоловіком - теж на фермі. А вони з бабусями дома. А закон у сім'ї в нас такий: як тільки дитя на ноги зіп'ялося, - працюй. І не тільки для себе, а й для людей. І на людей дивися людськими очима... Це непорушний закон. А виховувати нам ніколи. Хай про виховання розповідає той, хто ніде не працює, сидить із дитиною, та ще й воює з нею за двійки, як я чула не раз. 
   

    І нам, учителям і батькам, стало ясно: те, про що мати говрить як рпро відсутність виховання , це і є справжнє виховання.
        У чому він полягає - той непорушний закон, про який говорила мати?
        У глибокому благородстві, красі людських взаємин.
 (За В.Сухомлинським.)

     Очевидно, ви легко помітили в даному висловленні характерні риси твору на основі почутого: є обрамлення, передано особливості поведінки й мовлення оповідача, у закінченні автор робить висновки  на основі почутого, ще раз підкреслює свою думку сказаного.