10.8. Готуємося до ЗНО. Усе про модернізм.
Модернізм ( від фр. moderne - сучасний, найновіший) - загальна назва нових літературно-мистецьких течій, що виникли на межі XIX - XX століття як заперечення традиційних форм та естетики минулого, а основі яких лежить проповідництво індивідуалізму, естетства, формалізму тощо. Мистецтво втрачає функцію наслідування життя, зосереджує увагу на висвітленні нового ставлення до людини та її проблем. основним завданням митців стають пізнання законів людської свідомості та пошуки різноманітних форм відтворення нової художньої реальності.
Модернізмом називають різноманітні нереалістичні течії в літературі й мистецтві XX століття. До них відносять символізм, експресіонізм, сюрреалізм, футуризм, соцреалізм, імпресіонізм, неокласицизм, неореалізм, неоромантизм, акмеїзм, кубізм, абстракціонізм, дадаїзм, поп-арт та інші.
Для символізму, що виник у 70-х роках XIX століття у Франції, а згодом поширився в усіх європейських країнах, характерно те, що він перетворює художній образ на символ, який відображає не дійсний світ, а надреальний. вищий. Оскільки символ багатозначний, то художній твір, як правило, має подвійний зміст - явний і прихований.
Першими на шлях символізму стали після поразки Паризької комуни А. Рембо і П. Верлен, згодом приєднався С. Малларме. Ш. Бодлер говорив про символ як вершину поетичної образності, повне й досконале втілення ідей, про узагальненість, втілення в ньому позачасового, вічного сенсу.
Основна ознака творчості - співучість вірша при нарочитій неясності й неточності слів, яка повинна викликати непевні уявлення.
Основні особливості символізму:
* надає творам актуального національного змісту;
* діячі не відмовлялись від громадських обов'язків літератури;
* органічне поєднання Краси і Правди;
* туга за казковим і прекрасним світом, у якому особа і нація злились би в одне ціле, подолавши відчуженість;
* використання жанрів фольклору;
* особлива милозвучність;
* поєднання абстрактних символів з реальними враженнями.
В українській літературі символізм виявився у творчості поетів, які входили до угрупувань "Молода муза", "Українська хата" (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, Д. Загул,
С. Черкасенко та ін.).
Модернізм ( від фр. moderne - сучасний, найновіший) - загальна назва нових літературно-мистецьких течій, що виникли на межі XIX - XX століття як заперечення традиційних форм та естетики минулого, а основі яких лежить проповідництво індивідуалізму, естетства, формалізму тощо. Мистецтво втрачає функцію наслідування життя, зосереджує увагу на висвітленні нового ставлення до людини та її проблем. основним завданням митців стають пізнання законів людської свідомості та пошуки різноманітних форм відтворення нової художньої реальності.
Модернізмом називають різноманітні нереалістичні течії в літературі й мистецтві XX століття. До них відносять символізм, експресіонізм, сюрреалізм, футуризм, соцреалізм, імпресіонізм, неокласицизм, неореалізм, неоромантизм, акмеїзм, кубізм, абстракціонізм, дадаїзм, поп-арт та інші.
Першими на шлях символізму стали після поразки Паризької комуни А. Рембо і П. Верлен, згодом приєднався С. Малларме. Ш. Бодлер говорив про символ як вершину поетичної образності, повне й досконале втілення ідей, про узагальненість, втілення в ньому позачасового, вічного сенсу.
Основні особливості символізму:
* надає творам актуального національного змісту;
* діячі не відмовлялись від громадських обов'язків літератури;
* органічне поєднання Краси і Правди;
* туга за казковим і прекрасним світом, у якому особа і нація злились би в одне ціле, подолавши відчуженість;
* використання жанрів фольклору;
* особлива милозвучність;
* поєднання абстрактних символів з реальними враженнями.
В українській літературі символізм виявився у творчості поетів, які входили до угрупувань "Молода муза", "Українська хата" (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, Д. Загул,
С. Черкасенко та ін.).
Комментариев нет:
Отправить комментарий