Про народний календар "забудемо" на кілька тижнів, а згадаємо аж на Стрітення. 
А зараз розпочну ознайомлення з 2-им уроком книги О.Авраменка.
                           Тема "Дім. Квартира"
1. Звертаємо увагу на лексику, яку використовують для опису будинку (хати).

  "Невесела у Шевченка зимою та восени хата,— стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі

потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід — од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами.
А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата — суму мов не було того... "  (Степан Васильченко, "У бур'янах")

     "Будинок одноповерховий, дерев’яний, рублений. Фундамент – цокольно-кам’яний. Дах – тесовий, трискатний. Стіни – дерев’яні, потиньковані; підлога дерев’яна. Зовнішній обмір: довжина – 17,37 м, ширина – 7,43 м, висота – 2,55 м. В будинку 6 кімнат: кабінет – 17,29 м2, вітальня – 16,72 м2, кухня – 17 м2, світлиця – 32 м2, кімната економки – 8,5 м2, сіни – 7,7 м2. Комора дерев’яна, рублена з різьбленими стовпчиками й навісом, з тесовою

чотирискатною покрівлею. Зовнішній обмір: довжина – 4,55 м, ширина – 3,8 м, висота – 2,77 м. Призначалася для збереження продуктів.

Повітка дерев’яна, стіни – глиномазані, дах критий очеретом. Зовнішній обмір: довжина – 8,4 м, ширина – 5,6 м, висота – 2,15 м."  ( Із паспортної інформації про будинок І. Котляревського в Полтаві).

А це осучаснений вигляд тих же будівель.

" Внутрішній кут української хати з одного боку від вхідних дверей завжди займала вариста піч. По діагоналі від печі облаштовували парадний кут (покуть).

    Тут розміщували ікони, прикрашені тканими або

вишиваними  рушниками. Під іконами вздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. Біля столу попід задньою стіною розміщували довгу дерев'яну лаву. Збоку від столу знаходилася скриня" (З довідника).