2. Збагачуємо лексичний запас з теми "Дім, квартира", правильно наголошуючи слова.
Балкон, бра, вазон, ванна кімната, вітраж, вішалка, ворота, гардеробна, двері, дерматин, дзвінок, дзеркало, зал (або зала), кахель (або кахля), комод, коридор, кран, крісло, кухня, ламінат, лампа, ліноліум, лоджія, меблі, металопластик, ніша, паркет, плитка, плінтус, поріг, раковина, рама, розетка, санвузол, світильник, спальня, табуретка, торшер, труба, туалет, тумбочка, тюль, унітаз, холодильник, штора. 

 

     Про народний календар "забудемо" на кілька тижнів, а згадаємо аж на Стрітення. 
А зараз розпочну ознайомлення з 2-им уроком книги О.Авраменка.
                           Тема "Дім. Квартира"
1. Звертаємо увагу на лексику, яку використовують для опису будинку (хати).

  "Невесела у Шевченка зимою та восени хата,— стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі

потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід — од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами.
А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата — суму мов не було того... "  (Степан Васильченко, "У бур'янах")

     "Будинок одноповерховий, дерев’яний, рублений. Фундамент – цокольно-кам’яний. Дах – тесовий, трискатний. Стіни – дерев’яні, потиньковані; підлога дерев’яна. Зовнішній обмір: довжина – 17,37 м, ширина – 7,43 м, висота – 2,55 м. В будинку 6 кімнат: кабінет – 17,29 м2, вітальня – 16,72 м2, кухня – 17 м2, світлиця – 32 м2, кімната економки – 8,5 м2, сіни – 7,7 м2. Комора дерев’яна, рублена з різьбленими стовпчиками й навісом, з тесовою

чотирискатною покрівлею. Зовнішній обмір: довжина – 4,55 м, ширина – 3,8 м, висота – 2,77 м. Призначалася для збереження продуктів.

Повітка дерев’яна, стіни – глиномазані, дах критий очеретом. Зовнішній обмір: довжина – 8,4 м, ширина – 5,6 м, висота – 2,15 м."  ( Із паспортної інформації про будинок І. Котляревського в Полтаві).

А це осучаснений вигляд тих же будівель.

" Внутрішній кут української хати з одного боку від вхідних дверей завжди займала вариста піч. По діагоналі від печі облаштовували парадний кут (покуть).

    Тут розміщували ікони, прикрашені тканими або

вишиваними  рушниками. Під іконами вздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. Біля столу попід задньою стіною розміщували довгу дерев'яну лаву. Збоку від столу знаходилася скриня" (З довідника). 

 Чому старі люди так говорять:
                                      "З Петра Вериги чекай відлиги"?
    Церковний календар 29 січня пов'язує з Поклонінням чесним оковам апостола Петра. Оскільки кайдани в перекладі на грецьку мову означають "вериги", то в народі цей день іменують Петром Веригою. З ним не пов'язані будь-які обряди, хіба що остерігалися прати білизну. Вважалося лише, що це останній день зими.
    Саме ця обстановка змушувала селян прискорювати заготівлю деревини для житла та звільнення лісових ділянок під просіки - майбутні земельні ділянки. Адже було в наших предків правило: вирубку лісів проводити не будь-коли, а лише взимку, "як дерево спить".
   Оскільки, за народними віруваннями, з Вериговим днем пов'язували закінчення зими, то саме в цей день прогнозували майбутні погодні явища. 

     Але якою б не була погода, люди все одно вже жили думками про весну, адже закінчувався найхолодніший зимовий місяць - січень. Тому, незважаючи на його гонористий характер, селяни знали: "З Петра Вериги чекай відлиги!".

Діти : "Старі люди правду сказали!"

Чому старі люди так говорять:
                                                  "Твоє даннє на моє одданнє"?
       Завершує січневу обрядову структуру невеличке, навіть не позначене будь-якими дійствами, але суголосне з давніми віруваннями, святце, що відоме в народі як Оддання чи Видення. Припадає воно на 28 січня. Пов'язували його з просвітництвом. 
      У давнину люди свято вірили, що є окремі персони, наділені надприродними силами. До таких відносили й тих, хто міг "давати даннє", тобто насилати різноманітні хвороби, од яких нерідко помирали, та всілякі нелади в родину й на господарство. Народна медицина знає безліч форм позбавлення цих ганжів - шепти, зливання водою і виливання воском тощо.
    Чаклунство посідало значне місце в традиційних віруваннях нашого народу. Так ось саме в цей день, начебто, кожен, хто хоче стати чаклуном, може скористатися спеціальним рецептом, записаним у В.Скуратівського (кн. "Дідух", с. 38) . Звісна річ, у таких рецептах чимало фантастичного й містичного. Але колись, очевидно, це був день, з яким пов'язували не тільки набутки чаклунських лаштунків, а й їх відвороту.

Люди вчилися від інших або переймали в спадок від своїх рідних всілякі шепти. Їм свято вірили, а відтак і користувалися цими послугами в повсякденному житті...
      Якщо хотіли позбавитися "насланої порчі", то казали: "Твоє даннє на моє одданнє", тобто, що бажаєш іншому, нехай повернеться тобі. Але вважалося, що це побажання справджується лише на Видення.

9. Поетична хвилинка

Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
      Більше тебе не буде.
      Завтра на цій землі
      Інші ходитимуть люди,                     

      Інші ходитимуть люди -
       Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба, 
Кохати спішити треба - 
Гляди ж не проспи!
     Бо ти на землі - людина,
     І хочеш тогот чи ні -
     Усмішка твоя - єдина,
     Мука твоя - єдина,
     Очі твої - одні.
             Василь Симоненко


З картини Т.Яблонської "Юність", 1979


    Цю поезію В. Симоненко написав 1962 року і належить вона до збірки "Земне тяжіння".
Тема: роздуми про швидкоплинність життя, протягом якого кожен повинен зробити добрі справи, щоб залишити слід на землі.
Ідея: заклик поспішати жити, використовувати кожну хвилину, відведену на життя, адже воно таке коротке.
Основна думка: людина - велике створіння на землі, і треба з гордістю носити це ім'я, бо кожна людина неповторна.

 8. Афоризми видатних людей про людину. Їх можна використати у творчій роботі або як доказ аргументу. 
1. Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина (Софокл ).
2. Бути людиною - значить бути борцем (Гете).
3. Жодна людина не буває повторенням іншої  і сама є неповторною (Нексе).
4. Кожна людина - відбиття свого внутрішнього світу: як вона мислить, такою  і є в житті (Цицерон).
5. Людина! Це - чудово! Це звучить ... гордо! (М.Горький).
6. Людину можна знищити, але перемогти її неможливо (Е.Хемінгуей).
7. Найперший обов'язок людини - не бути легкодухою! (Роллан).
8. Щире призначення людини - жити, а не існувати (Д.Лондон).
9. Я людина. і ніщо людське мені не чуже (Теренцій).
10. У людині повинно бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки (А.Чехов).

 

         7. Вислови з народної мубрості про людину
* Кінь барвистий зовні, а людина - зсередини.
* Немає болота без жаб, а людини - без гріхів.
* Скотина часто спотикається, а людина - помиляється.
* Листя прикрашає дерево, а людину - одяг.
* Залізо випробовується у вогні, а людина - у біді.
* Кожна людина - загадка.
* Людина з коротким розумом обзаводиться довгим язиком.
* Не місце прикрашає людину, а людина - місце.
* Якщо народився людиною, треба нею й померти.

5. Прочитайте слова та сполучення слів, правильно наголошуючи їх.
Спина, кишка, слина, чарівний, бородавка, віднести, відвезти, тулуб, щелепа, сеча, різкий біль, у ділянці серця, відсутній через хворобу, збожеволіти, знепритомніти, зомліти, вдавати.
6. Запам'ятайте правила!

    Префікс с- пишеться перед к, п, т, ф, х (кафе "Птах"): спитати, стиснути, схилити, сказати,сформувати, спідлоба, неспроста, сфотографувати, стягнення, спровокувати, скоритися, схитрувати.
    Префікс з- пишеться перед рештою букв: зцілити, зробити, зшити, зварити, незчищений, зсох, зцідив, зшити, зцілено, зчистив, зцілити, незчисленний.
   Префікси роз- , без- , через-  завжди пишуться з буквою з: безпомічний, розпитати, черезплічник (рюкзак), розсіл, безчесність, безсмертя, розклад, розповісти. 

 

  

    Повертаюсь до уроку з теми "Людина". Ми поповнюємо свій лексичний запас, звертаючи увагу на правильне наголошення слів.

4.   Кишківник (кишечник), куприк (копчик), легеня (лёгкое), м'яз (мышца), нирка (почка), пахва (подмышка), печінка (печень), підшлункова залоза (поджелудочная железа), поперек (поясница), крижі (тільки множ.) (крестец), сечовий міхур (мочевой пузырь), стравохід (пищевод), хребет (позвоночник), хребець (позвонок), шлунок (желудок); 
  гомілка (голень), долоня (ладонь), литка (икра), пучка (подушечка пальца), п'ясть (кисть), сідниця (ягодица), стегно (бедро), стопа (ступня), щиколотка, кісточка (лодыжка).

 До уваги! Слова ясна, груди, крижі вживаються тільки в множині.   

Моє вітання ! День Соборності України в нашому класі