У купальській пісні "Ой загородю терном річку" загорожа із рослини робить безпечним місце закоханих, оберігає їх спокій, наче ніхто сюди не вторгнеться і не потривожить:
Ой загородю терном річку,
Та пустю лебедя й лебідочку,
А сама буду дивитися,
Як буде лебідь купатися,
Із лебідкою вітатися...    
   Як бачимо, у піснях про кохання терен зустрічається часто, за різних пісенних обставин, у різних ситуаціях:     
                                        Попід терном стежечка,
     Попід терном битая,
             Битая була,
       Ой там моя милая,
       Ой там моя любая
       По водицю йшла.

 
Іноді терен - виразний символ вірної єдності та злагоди:
Ой у лісі, у лісочку терен процвітає,
Сидить голуб на дубочку, голубка літає.